Сент-Міклош Форт

«Ця книжка заслужила бути самостійною – окремим романом. Вона має стосунок до трилогії "Горра або протест", адже містить в собі третю сюжетну лінію та четверту, окрім двох основних трилогії. Дві перші – отримають заслужену кульмінацію. Третя – про блудного батька, також. Четверта, – про ще одну доньку, котра востаннє бачила тата у шість років, стане зав’язкою для інших книжок… А відтак, вона додає вогню та емоцій до розв’язки та епілогу трилогії. Діти мають право на щасливе дитинство! Адже вони, на жаль, не мають права на вибір своїх батьків!».
Отож, третій том про БАТЬКІВ – одного, другого, третього: відображаються три покоління різних людей. Символічно починається з прологу про 6-річну дівчинку Олену, яка проводить час із батьком на фестивалі у одному із замків Закарпаття: описується реконструкція лицарських боїв доби середньовіччя, що є традиційним щорічним святом у Чинадієвському замку (стара назва «Сент-Міклош»). Це була її остання зустріч з ним та останні слова:
«… - А все ж… якби тато був лікарем… він би мене не насварив…».
Пролог залишив багато запитань та одразу показав цінну зав’язку для сюжету з попередніх двох книжок трилогії. Звідси ми дізнаЄмося, що в одного з єдинокровний братів є сім’я в Україні.

Закарпатський замок у Чинадієво доволі таємничий, це історична пам’ятка по ту сторону Карпат, що була під угорською короною від середньовіччя до кінця ХІХ століття. До речі, ім’я одного з головних персонажів, Міклош – угорського походження. У нашому словнику імен є відповідник – Микола.

Для головної героїні, на псевдо Горра (1 том), усе в Румунії символічне. Тож доля тішить її другою знаковою зустріччю з тим самим чоловіком, що й у пролозі до 2 тому трилогії (пастух, що шукав свою отару овець в Карпатах на лінії державного кордону України та Румунії. Яна допомогла йому аби той не сплатив штрафу за порушення з наступною депортацією). Розв’язка сюжету не забариться з акцентом на батькові: тільки не її, а Космою – блудним батьком двох єдинокровних братів. Кульмінація розставляє всі крапки над «і» та боляче вражає Аурела Косму – його емоційна зустріч із синами могла стати останньою, якби не вчасно надана допомога.
Третьою ключовою зустріччю стає візит до батька головної героїні (Яни). Описується зустріч двох очільників тієї ж держслужби – зі сторони України та зі сторони Румунії. Дві схожі посади – різні покоління – це зустріч одного із єдинокровний братів (Міклош) та батька головної героїні (Віктор Яровий).

Але ж як без порівняння – без СЕНТЕНЦІЙ та традиційної філософії трилогії? По при всіх цих татів – окрема роль у книгах відводиться КОДЕКСУ НАСТАВНИКА, якого дотримуються усі. Старший чоловік, Еван, керуючий історичною будівлею, має одну з найвищих спортивних гірських посад в країні: він буквально вирішує все, в тому числі і складну бюрократію. Ті з українців, котрі залишилися в силу своїх травм під наглядом парамедиків через неможливість самостійно пересуватися, стикаються з нечуваною субординацією: психологічний тиск та складний кодекс правил, якого треба дотримуватися у цій локації. Це все стає схожим на ідеологію, яка пронизує весь мозок – і бунтувати чи протестувати стає просто неможливо.
Втім, офіційно, як і сама трилогія, завершується «епоха» бунтів та протестів: внутрішніх, командних, психологічних. Розставляються пріоритети: хтось згадує про значущість свого батька, який має також високу посаду в Україні; хтось нарешті подорослішав; хтось усвідомив більше, ніж те, що дає екстрим. Героїзм нівелювався до рівня конструктивізму та поміркованості. По черзі українські мандрівники завершують свою подорож та повертаються додому в Україну.

ЕПІЛОГ вносить завершальну ноту у книзі про складний патріархат. Зображується ЗУСТРІЧ двох ДОНЬОК уже в дорослому віці – натепер: без батьків, без чоловіків, без друзів. Чинадіївський замок, – закарпатська фортеця, – з однойменною старою назвою перегукується з іменем і командира-парамедика-рятувальника з найвищого хребта, і одного з синів, і чийогось рідного дядька, невипадково: «Сент-Міклош форт» та Міклош Родзальські…
Двоє дівчат українок в одній із зал замку стоять та дивляться одна на одну… Чи то румунське походження однієї з них, чи то інтуїція, що хтось може втамувати біль розлуки, чи то різні покоління?.. І чим вони можуть допомогти одна одній? Залишається ВІДКРИТИМ ПИТАННЯМ ДЛЯ НАСТУПНОЇ КНИГИ…

У романі чудові описи, нові локації та динаміка подій з сильними емоціями і враженнями!

Сент-Міклош – це замок кохання. Під покровом святого Миколая (Міклоша). Трилогія залишила за собою право зробити відкритою кінцівку: любовний трикутник набув нарешті чіткої форми – але ж у парі мають залишитися лише двоє закоханих?