Палтіну

Друга книжка трилогії отримала однойменну назву від піку Палтіну найвищого хребта країни, розташованого в його центральній частині, а найвищий тунель на висоті понад 2000 м. над р.м. пронизує цей пік, з’єднуючи собою історичні регіони Трансільванію та Валахію, два жудці-повіти, південь та північ Румунії. У романі гірська автентика та символізм могутності гір присутні практично весь час, створюють фон та контраст людським можливостям у порівняні з силою природи. Під тієї ж назвою, невипадково, зображується, як центральна сцена подій, одна із президентських резиденцій старого режиму минулого століття, а тепер готель «Палтіну», де й відбуваються ключові події книжки (локація цирк Биля (льодовикове озеро) під стіною хребта Фегераш).
«Палтіну» стає лакмусовим папірцем для всіх українських душ, зібраних під румунським небом. Екзистенція постає магнітом – центром, навколо якого обертаються події. Тут же й відбувається зав’язка любовного трикутника, кульмінація правди (роль батька для головної персонажки) і звісно розвиток подій для подальшої розв’язки. Власне, «батько» тут сильно контрастує з «наставником», котрому, як керуючому резиденції, всі поклоняються за його ж кодексом.
Поняття арбітражу і субординації у жорстоких природніх умовах морозу, снігу та висоти в горах взагалі не підлягає осуду, а тим паче протесту. Тож протест (як центральний образ трилогії) повільно нівелюється, і бунт стає абсурдним, а право «статусу-кво» чи то «вето» навіть не розглядаються. ТА ДО ЧОГО Ж ТОДІ АПЕЛЮВАТИ? Але тут звучить слово «БАТЬКО» – з великої літери. Українка, яка не побоялася сказати про це вголос, – озвучує ім’я свого рідного тата, адже він її СПРАВЖНІЙ АВТОРИТЕТ! А відтак, викликає цілий ряд трансформацій – ця правда несе в собі потужну силу і знаходить відлуння у гарячих серцях уже румун з українським корінням, в яких є також спільний батько, що втратив у них роль авторитету, підмінившись кодексом наставника – керуючого.
У романі багато емоцій, сильних і заворожуючих, палких, пристрасних, живих і справжніх. Вони нагадують нам, що наше коріння і наш внутрішній голос – це той ІМПЕРАТИВ, який не може заглушити жодний режим, кодекс чи наставник. Це дуже сильні речі, які Румунія, як держава, вже відкрила для себе одного разу, здобувши свою ментальну і політичну незалежність, об’єднавшись. Так що це може бути повчально й для України! Адже держава міцна зсередини силою духу і правди її народу. Ми, українці, знаємо, що внутрішній імператив людини тримається на історичному наративі, але «Палтіну» розвіює міф про силу ідеології, натомість ставить те, до чого ми апелюємо екзистенційно, коли вже зовсім страшно, коли не вдома, – це сила волі і наші справжні батьки. У книзі на противагу ставляться фізична слабкість та сила духу, гнів та пристрасть, правила і правда, «піднебесна» країни у вигляді найвищого хребта і будівлі держслужби порятунку, природа і люди. Вони змагаються, а перемагає те, що найсильніше.

Книжка «Палтіну» стане повчальною і для простого туриста, і для спортсмена-професіонала. Усе по-справжньому. Це не фентезі – це пригодницький реалізм з елементами драми та життєвої романтики. Водночас, книжка художня, драматична з динамічним сюжетом представлена читачу для максимуму емоцій та відчуттів, адже це не спортивна методичка, а глибока життєва драма!».