Міжчасся

Роман «Міжчасся» – це епічний прозовий наратив, який творить доволі контроверсійну історичну сув’язь минувшини українського народу від доби гетьмана Івана Мазепи аж до сьогодення. Автор зосереджує, свою увагу, насамперед, на драматичних сторінках національно-визвольної боротьби українців тих часів, вивівши на історичну авансцену як відомі постаті, так і ті образи, які створені його уявою, виходячи з контексту та логіки перебігу подій цього міжчасся нашого народу. В центрі уваги твору – драматичні депортаційні віхоли цього відтинку минувшини української нації, яка прагне до свого самоствердження у найдраматичніших випробуваннях, що випадали на її долю.
Зазначимо також, що потрактування перипетій багатьох подій та образів, узагальнених та створених автором у романі, не завжди співпадають з устояними їх оцінками в певних історичних джерелах та з твердженнями окремих дослідників, проте, не сумніваємось, знайдуть відгук у читачів, яких цікавить подібна тематика.
Особливістю літературної та композиційної стилістики твору є його синтетичний жанр з поєднанням художнього письма з публіцистичними вкрапленнями, що увиразнюють композицію та зміст роману.