Автори художньої літератури

10.0 (2)

Піддубний Василь

Житомирщина

Художня література, Історичний роман, Воєнна проза, Жахи та Містика, Казки, Любовний роман, Пригоди та Бойовик, Сучасна проза, Фентезі, Фольклорний роман

Василь Піддубний — доброволець, ветеран, художник, мандрівник і автор книжок. Пише також під псевдонімом Стівен Робертс. Серед його творів — «Піастри, піастри...», «Холодне серце. Повість-казка козацьких часів», «Словник солдатського сленгу своїми словами», «Козацькі байки», «Історії». Він є співавтором збірки «Голос війни. Історії ветеранів», учасником кількох поетичних збірок, а також редактором-упорядником тритомного видання «Слово про війну». У березні 2014 року Василь Піддубний добровольцем пішов захищати Україну. Служив у 10-му окремому мотопіхотному батальйоні «Поліська Січ» кулеметником, а з січня 2015 року — снайпером. Брав участь у бойових діях у складі 30-ї та 72-ї бригад. Нині він — солдат запасу, кулеметник взводу розвідки 4-го Житомирського батальйону. Війна залишила глибокий слід у його пам’яті й творчості. Повернувшись до мирного життя, Василь Піддубний продовжив боротьбу на інформаційному та культурному фронті. Він активно долучився до ветеранського й патріотичного руху, почав писати, упорядковувати тексти інших учасників бойових дій і фіксувати живу мову війни. «Я не проходив строкову службу, але з першою хвилею мобілізації подався добровольцем. Потрапив до 10-го батальйону територіальної оборони Житомирщини. Коли 30-ту бригаду було розбито, наш батальйон відправили прикривати їхній відхід і приймати їх у штабі бригади. Саме тоді я вперше побачив, що таке війна: поранені хлопці, багато стрілянини, стріляли повсюди. Але це не зупиняло. Уже в серпні 2014 року шістнадцятеро з сімдесяти восьми військових нашого батальйону потайки згуртувалися й написали рапорти з вимогою до командира відправити нас у зону бойових дій. Далі я був снайпером, бо одиночними пострілами добре влучав у мішені», — згадує ветеран. У квітні 2016 року Василь Піддубний був демобілізований. Восени того ж року він знову прагнув повернутися на схід, однак через стан здоров’я лікарі не дозволили йому це зробити. Згодом він записався до запасу 4-го батальйону територіальної оборони, підтвердивши готовність у будь-який момент знову стати на захист України зі зброєю в руках. Потяг до літератури Василь Піддубний мав із дитинства. «Ще у другому класі мені казали: ти будеш письменником. Але затягнуло життя-буття: люди часто гублять своє покликання у гонитві за хлібом насущним. Моя душа прагнула писати, малювати, але доводилося заробляти гроші. Та настав час, і я сказав: досить. Вирішив не відкладати свою мрію, бо далі вже нема куди», — розповідає він. Любов до книжок і бажання мати власне видання стали одним із поштовхів до творчості. Повернувшись із війни, Василь зрозумів, що настав час втілювати давню мрію. До того він писав короткі уривки про козаків та їхнє життя, але згодом перейшов до повноцінних книжок. «Книг у мене вісім. Про війну — для всіх. Про піратів — для романтиків. Про козаків — для тих, хто любить Україну. Та для тих, хто любить читати зовні прості, а насправді глибокі твори», — говорить Василь Піддубний. Окреме місце в його діяльності займає тритомна збірка «Слово про війну», у якій свої історії розповіли добровольці, військовослужбовці ЗСУ, бійці добробатів, волонтери, снайпери, санітари, артилеристи та інші учасники російсько-української війни. «Атовці нарешті розповіли правду. Учасники бойових дій об’єдналися, взяли до рук нову для них зброю — і знову пішли в бій. Але цього разу — на літературних теренах. Їм є що сказати. Пережите на війні не забувається, але й не може довго ховатися в глибині душі. І тому вони нарешті розповіли, як там, на війні. Кожен сказав своє слово — “Слово про війну”», — зазначає автор.

Пікас Любов

Львівщина

Пікас Любов (Любов Дмитрівна Пікас) — відома українська поетка, прозаїкиня, авторка пісень та активна діячка культури зі Львівщини (зокрема, міста Моршин). Вона є членкинею Національної спілки письменників України (НСПУ). У літературних колах та на поетичних платформах також відома під творчим псевдонімом «Крилата». Головне про творчість та діяльність: - Проза: Авторка масштабного прозового роману «Львів. Київ. Манчестер, або "Горщик з орхідеями"», випущеного у відомій видавничій серії. Його можна знайти на книжкових платформах на кшталт Книгарня «Є» чи Yakaboo. - Поезія: Пише патріотичну, краєзнавчу та ліричну поезію. Серед її відомих збірок — «Була і буде» (що містить понад 240 поезій) та нещодавно презентована книга «Це твоя земля». - Онлайн-поезія: Свої вірші авторка активно публікує на порталі Клуб поезії, де читачі знають її під ніком Крилата.

Паталаха Всеволод

Чернігівщина

Дитяча Література, Поезія Та Драма, Художня Література, Казки, Класична Поезія, Лірична Поезія, Наукова Фантастика, Сучасна Поезія, Сучасна Проза, Фантастика, Фентезі

Автобіографія Я, Паталаха Всеволод Вікторович, 1965 р.н, народився у м. Токмак, Киргизстан. Коли мені було шість років, батьки переїхали в Україну, щоби бути ближчими до рідні. Після закінчення школи я поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1988 році. Потім працював у місті Києві по спеціальності, з 2011 року живу та працюю у Чернігівській області лікарем невідкладних станів (у СРСР ця посада називалася «Лікар «Швидкої медичної допомоги»). Писати вірші почав давненько, але виставляти їх у інтернеті лишень з 2014 року як особистий відгук на події того часу. Приблизно з 2018 року вирішив спробувати сили у прозі. Маю деякі успіхи: моя казка «Олександр Механік та країна маленьких Фей» у 2020 році зайняла перше місце у одній з номінацій на «Молодій коронації слова». Одне з моїх оповідань надрукував журнал «Дніпро». Читачам рекомендую в першу чергу ознайомитися із казкою «Оксанка у країні Зеленого принца» та фантастичним оповіданням «Кохання острова Майда». Прочитавши ці твори, вони зможуть прийняти рішення, чи варта моя творчість подальшого ознайомлення. Мої вірші можна знайти на сайті stihi.in.ua, сторінка автора Всеволод Паталаха.

Пенделя Світлана (Світлана Кравінська)

Вінниччина

Вірші, Казки, Пізнавальна література

Привіт! Я — Світлана Кравінська і я люблю писати казки і колисанки! Я родом з невеличкого села Гибалівка, Шаргородського району, що на Вінниччині. Коли була маленькою, завжди уявляла, що світ, який мене оточує — дерева, квіти, предмети, книги і все навколо — живе і має власну душу. А ще придумувала різноманітні пригодницькі історії — неймовірні і водночас цілком реальні в моїх уявленнях. Ці казки я оповідала своєму молодшому братику, а згодом, як навчилася читати і писати, стала записувати їх до свого потаємного щоденника. Змалку зростала допитливою, тому бібліотека — то було моє найулюбленіше місце, де я поринала в світ книг і пригод. Я обрала для себе професію філолога і, закінчивши Вінницький державний педагогічний університет, вирішила займатися радіожурналістикою на місцевій радіостанції. Одна з найулюбленіших моїх передач – «Вечірній дзвіночок» - п’ятихвилинна казочка перед сном для найменших слухачів. І то був своєрідний стимул - щоразу подати в ефір нову, чарівну оповідку. Казки писалися, наче з торби пиріжки висипалися. А разом з ними народжувалися й невеличкі примовлянки-колиханки. 20 з них у 2018 році увійшли до моєї першої збірочки «Колисаночки» (Вінниця: ТОВ “Твори”, 2018. Художниця - Ірина Река). Згодом, у 2020-му році, в співпраці з художницею Іриною Прокопчук світ побачила моя друга книга - “Казочки для найменшеньких” (Житомир, вид. О.Євенок, 2020). Це збірка моїх авторських тридцяти невеличких оповідок для малечі про все на світі та тридцяти вишуканих графічних ілюстрацій, які можна розфарбувати. У 2024 році друком вийшла моя третя книга - “Чарівна свічечка” ( Житомир: ТОВ “Видавничий дім “Бук-друк”). Збірка містить сорок моїх авторських казок і стільки ж малюнків ілюстраторки Ірини Прокопчук. Це сповнені любові і ніжності дивовижні історії, які навчають малюків дружити, виховують патріотизм, любов, повагу та почуття власної гідності. Цікаво, що всі мої казки і колисанки також озвучені на “Українському радіо: Вінниця” акторами Вінницького муздрамтеатру, дітьми та мною (щира дяка звукорежисерці — Оксані Кравчук). Я і досі продовжую творити. А надихають мене діти. Особливо — мої. Адже я - мама двох донечок - Марічки і Яночки та сина Степанка. Мої казки часто присвячую дітям, описуючи їхні фантастичні мандри та дивовижні пригоди. В моїх творах усе живе і має свій голос, варто лише прислухатись і... обов’язково почуєш. Тож щиро запрошую знайти час і долучитися до казки). До зустрічі!

Поліщук Світлана (Радомир)

Київщина

Дитяча література, Вірші

Світлана Поліщук. Вчителька навчальних класів. Свого часу написала для своїх учнів спеціально віршовані твори на тему, Фрукти овочі ягоди, Явища природи та Абетка. Мені вони дуже сподобалися, та я вирішив видати книги на її вірші. Разом з інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів ім. Бориса Грінченка, ми створили прекрасні музичні книги, які мають музичне оформлення класика зі звуками Природи та додатково розмальовки... Зараз Світлана Поліщук працює у бібліотеці, та пише нову книгу, Авто Абетка...

Просцевічене Олена

Донеччина

Художня Література, Сучасна Проза, Сучасна проза

Народилася, виросла, працювала в Донецькій області. Донеччина і "східняки" - головні герої моєї творчості. Авторка "Лотової жінки. Роману мандрів" і збірки оповідань "Сіра зона"

Пус Ольга (Дубровіна Ольга)

Вінниччина

Дитяча Література, Поезія Та Драма, Художня Література, Вірші, Дитячі Пригоди Та Фентезі, Казки, Класична Поезія, Лірична Поезія, Любовний Роман, Сучасна Поезія, Сучасна Проза

Пишу для маленьких читачів💜

Пшенічна Світлана

Чернігівщина

Художня Література, Психологічний Роман, Сучасна Проза, Психологічний роман

Пишу про життя, відносини, пошук себе. Шукаю відповіді на одвічні питання разом зі своїми героями, змінююся з ними у процесі й плекаю надію, що наш сумісний досвід комусь стане у пригоді.