Автори

10.0 (28)

Рудишина Юлія

Житомирщина

Воєнна проза, Детектив і Трилер, Дитячі пригоди та фентезі, Жіночий роман, Жахи та Містика, Казки, Любовний роман, Пригоди та Бойовик, Сучасна поезія, Сучасна проза, Темне фентезі, Фентезі, Фольклорний роман

Юлія Рудишина народилась у 1982 році в місті Слов’янськ, після 2022 року продовжує свою творчу та громадську діяльність у Житомирі. Освіта вища, філологічна (магістратура ДонНУ). Професійний шлях охоплює журналістику, редакторську та благодійну діяльність. Після навчання працювала журналісткою у Слов’янських газетах, зокрема у виданні «Я сама», заснованому відомим журналістом Александровим. Згодом протягом восьми років обіймала посаду головної редакторки газети «Здорове місто», з 2006 року працює у благодійній організації «Наша допомога». Творчість письменниці вирізняється фольклорним колоритом, поєднанням містичних, романтичних і фентезійних мотивів із сучасними темами національної самосвідомості. У 2024 році роман «Панночка-відьма» (фольклорне фентезі) отримав спеціальну відзнаку конкурсу «Коронація слова» як «Кращий твір про кохання» та був виданий у 2025 році видавництвом «Бук- Друк» (м. Житомир). Того ж року письменниця перемогла в номінації «ПРОЗА» літературного марафону «Війна Росії проти України. Відсіч. Без бар’єрів», за результатами якого і побачила світ зазначена книга. Її творчий доробок вражає різножанровістю. Юлія працює переважно у жанрах казки, фольклорного та романтичного фентезі, магічного реалізму, містики та детективу, однак у її арсеналі є й твори, написані в традиціях реалізму та романтизму. Велике місце у творчості Юлії займає український фольклор та історико-міфологічні образи.

10.0 (14)

Марцун Олег

Житомирщина

Пізнавальна література, Сучасна проза

Мене звати Олег Марцун. Я — біолог, натураліст, фотограф дикої природи й автор книжкової серії «Полювання на дива». Усе моє життя так чи інакше пов’язане з природою. Не з тією, що існує лише на сторінках енциклопедій чи в телевізійних передачах, а з живою, справжньою — мокрою після дощу, колючою, галасливою, іноді кумедною, іноді жорсткою. З тією природою, яка починається одразу за селом, біля річки, в очереті, на лісовій стежці чи просто в траві під ногами. Ще з дитинства мене цікавив світ живих істот. Птахи, комахи, жаби, сліди звірів на піску, гнізда в кущах, весняні метелики, гриби після дощу — усе це здавалося мені окремим величезним всесвітом, який більшість людей чомусь не помічає. Мені завжди хотілося не просто дивитися на природу, а розуміти її. Чому кричить канюк. Як полює чапля. Навіщо жуку такий дивний блиск на надкрилах. Чому лисиця поводиться саме так, а не інакше. Згодом це захоплення стало професією. Я став біологом і вчителем біології. Але ніколи не любив сухого викладання «за параграфом». Для мене природа — це не тільки набір латинських назв і схем. Це історії. Живі характери. Маленькі драми й пригоди, які щодня відбуваються поруч із нами. Саме тому в моєму житті з’явилася фотографія дикої природи. Камера дала мені можливість не просто спостерігати, а зупиняти миті. Показувати людям той світ, який зазвичай лишається непомітним: очі павука в росі, пташенят лиски, схожих на розпатланих геніїв, ранковий туман над болотом, метелика, що виглядає як жива квітка. Особливе місце в моєму житті займає макрофотографія. Бо варто лише лягти в траву з макрооб’єктивом — і відкривається зовсім інший світ. Світ жуків, мух, павуків і крихітних істот, які живуть поруч із нами, але для більшості людей залишаються майже невидимими. Поступово до фотографії додалося слово. Я почав писати оповідки про природу — такі, якими сам хотів би їх читати. Не сухі статті й не «цікаві факти», а живі історії про мешканців лісів, річок і луків. Із гумором, емоціями, спостереженнями й любов’ю до всього живого. Так народилося «Полювання на дива». Ця книжкова серія стала для мене не просто збіркою текстів і власних фотографій. Це спроба показати людям, що диво — не десь далеко. Воно поруч. У польоті мартинів над водою. У травневому листі. У грибі, схожому на шматок лісового мозку. У старій чаплі, що стоїть серед очерету, мов замислений рибалка. Мої тексти часто порівнюють із творами письменників-натуралістів — Сетона-Томпсона чи Джеральда Дарелла. І це для мене велика честь. Але я завжди хотів писати саме про нашу природу — українську, близьку й живу. Про ті дива, які можна зустріти не в далекій савані, а біля річки Тетерів, у лісі за селом чи на старому луці.

10.0 (12)

Макаренко Євдокія

Житомирщина

Жіночий роман, Фольклорний роман, Історичний роман, Жахи та Містика

Євдокія Макаренко народилася в селянській родині. Змалку слухала розповіді бабусі про перевертнів, домових, русалок, родинні перекази та легенди. Вчилася в місцевій школі, де почала робити перші письменницькі кроки. Це були ліричні твори. Деякі з перших проб пера надруковані в районній «Коростишівській газеті» та у збірці «Переказ про повітря» (конкурс «Гранослов» 1995 р.) В 1991 році вступила до Житомирського педагогічного інституту імені І. Я. Франка. З 1996 року працювала вчителем української мови та літератури. На сьогоднішній день проживає в місті Коростишеві, де продовжує писати. Має чоловіка та двох донечок Олександру та Анастасію. У 2019 році взяла участь у Львівському книжковому форуму, де дала ексклюзивне інтерв'ю для видання "Наступ", в якому розповіла про першу видану книгу, присвячену чоловіку — учаснику АТО. У 2020 році взяла участь у Запорізькому літературно-мистецькому фестивалі «Толока 2020»[1]. Крім того, Євдокія Василівна була учасником Покровської толоки в Чернігові. У 2021 році стала активним учасником багатьох книжкових ярмарок та форумів, серед яких Вінницький книжкового форуму «Vinbookfest»[2], Х міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», Книжковий ярмарок «Book space» (Дніпро), ІІ Брусилівська книжкова толока[3], Книжковий ярмарок «Book Fest» (Вінниця), Львівсий книжковий ярмарок «Форум видавців», Покровська толока (Житомир) тощо. У 2021 році письменниця стала лауреатом літературно-наукового конкурсу ФУВУ ім. Воляників-Швабінських з книгою «Остання покута»[4]. Наступного року майстриню слова було номіновано на премію імені Миколи Гоголя, де члени Комітету відзначили роман «Серце жінки» вартим уваги та прочитання[5]. З повномасштабним вторгненням росії на територію України мисткиня лише підтвердила свою прихильність до Батьківщини і продовжує просувати українську культуру через свої літературні твори. Вона щиро вірить у силу слова і його можливості змінити світ. Євдокія Макаренко активно підтримує українську мову, традицій та цінності, і намагається внести свій вклад у розширення уявлень про Україну у світовому співтоваристві. Особлива увага українській культурній спадщині демонструється в серії романів «Український вовкулака».

10.0 (4)

Малий Олександр (Олесь Малий)

Дніпропетровщина

Гумор і Сатира, Дитячі пригоди та фентезі, Казки, Наукова фантастика, Сучасна проза, Фентезі, Пізнавальна література

Народився, жив, ріс та виріс...

10.0 (2)

Катя Ткач

Вінниччина

Вірші

Катя Ткач народилася 3 листопада 1989 року в Жмеринці, де живе й сьогодні. Працює викладачем англійської мови. Писати вірші почала у 13 років, коли перші поетичні рядки лягали на сторінки яскравого зошита. Авторка книги «Мурахами по шкірі». Під час війни поезія стала для неї душевним порятунком і способом говорити про найважливіше. Любить музику, цінує рідних, друзів, щирість і силу слова.

10.0 (2)

Недериця Степан (Стефаник)

Київщина

Дитяча література, Вірші, Пізнавальна література, Розвиваюча Книга З Музикою, Казки

Степан Недериця, професійний музикант, диригент, педагог, директор та засновник Видавництва "Класика". Автор чудової книги для дітей від року до 7, "Мої перши музичні враження". Автор, чі співавтор їдеї, та музичного оформлення, всіх книг Видавництва 'Класика"

10.0 (2)

Піддубний Василь

Житомирщина

Художня література, Історичний роман, Воєнна проза, Жахи та Містика, Казки, Любовний роман, Пригоди та Бойовик, Сучасна проза, Фентезі, Фольклорний роман

Василь Піддубний — доброволець, ветеран, художник, мандрівник і автор книжок. Пише також під псевдонімом Стівен Робертс. Серед його творів — «Піастри, піастри...», «Холодне серце. Повість-казка козацьких часів», «Словник солдатського сленгу своїми словами», «Козацькі байки», «Історії». Він є співавтором збірки «Голос війни. Історії ветеранів», учасником кількох поетичних збірок, а також редактором-упорядником тритомного видання «Слово про війну». У березні 2014 року Василь Піддубний добровольцем пішов захищати Україну. Служив у 10-му окремому мотопіхотному батальйоні «Поліська Січ» кулеметником, а з січня 2015 року — снайпером. Брав участь у бойових діях у складі 30-ї та 72-ї бригад. Нині він — солдат запасу, кулеметник взводу розвідки 4-го Житомирського батальйону. Війна залишила глибокий слід у його пам’яті й творчості. Повернувшись до мирного життя, Василь Піддубний продовжив боротьбу на інформаційному та культурному фронті. Він активно долучився до ветеранського й патріотичного руху, почав писати, упорядковувати тексти інших учасників бойових дій і фіксувати живу мову війни. «Я не проходив строкову службу, але з першою хвилею мобілізації подався добровольцем. Потрапив до 10-го батальйону територіальної оборони Житомирщини. Коли 30-ту бригаду було розбито, наш батальйон відправили прикривати їхній відхід і приймати їх у штабі бригади. Саме тоді я вперше побачив, що таке війна: поранені хлопці, багато стрілянини, стріляли повсюди. Але це не зупиняло. Уже в серпні 2014 року шістнадцятеро з сімдесяти восьми військових нашого батальйону потайки згуртувалися й написали рапорти з вимогою до командира відправити нас у зону бойових дій. Далі я був снайпером, бо одиночними пострілами добре влучав у мішені», — згадує ветеран. У квітні 2016 року Василь Піддубний був демобілізований. Восени того ж року він знову прагнув повернутися на схід, однак через стан здоров’я лікарі не дозволили йому це зробити. Згодом він записався до запасу 4-го батальйону територіальної оборони, підтвердивши готовність у будь-який момент знову стати на захист України зі зброєю в руках. Потяг до літератури Василь Піддубний мав із дитинства. «Ще у другому класі мені казали: ти будеш письменником. Але затягнуло життя-буття: люди часто гублять своє покликання у гонитві за хлібом насущним. Моя душа прагнула писати, малювати, але доводилося заробляти гроші. Та настав час, і я сказав: досить. Вирішив не відкладати свою мрію, бо далі вже нема куди», — розповідає він. Любов до книжок і бажання мати власне видання стали одним із поштовхів до творчості. Повернувшись із війни, Василь зрозумів, що настав час втілювати давню мрію. До того він писав короткі уривки про козаків та їхнє життя, але згодом перейшов до повноцінних книжок. «Книг у мене вісім. Про війну — для всіх. Про піратів — для романтиків. Про козаків — для тих, хто любить Україну. Та для тих, хто любить читати зовні прості, а насправді глибокі твори», — говорить Василь Піддубний. Окреме місце в його діяльності займає тритомна збірка «Слово про війну», у якій свої історії розповіли добровольці, військовослужбовці ЗСУ, бійці добробатів, волонтери, снайпери, санітари, артилеристи та інші учасники російсько-української війни. «Атовці нарешті розповіли правду. Учасники бойових дій об’єдналися, взяли до рук нову для них зброю — і знову пішли в бій. Але цього разу — на літературних теренах. Їм є що сказати. Пережите на війні не забувається, але й не може довго ховатися в глибині душі. І тому вони нарешті розповіли, як там, на війні. Кожен сказав своє слово — “Слово про війну”», — зазначає автор.

10.0 (2)

Теленько Богдан

Хмельниччина

Історичний роман

Народився у с. Кулява( Жовківського району), зростав у рідному селі своєї родини — Межиріччі Сокальського району Львівської області. Середню освіту здобув у школі-інтернаті сусіднього шахтарського міста Соснівка, трудову діяльність розпочав на Червоноградському заводі металоконструкцій Сокальського району, слюсарем, звідки пішов служити до армії. У 1975—1979 рр. навчався в Київському педінституті іноземних мов (факультет французької мови), рік працював на будовах Тюменщини. З 1980-го по серпень 1991-го працює кореспондентом, завідувачем сільськогосподарського відділу Деражнянської районної газети Хмельницької області. 1982—1991 рр. навчався і закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка (факультет журналістики) та аспірантуру. На знак протесту проти публікації в своїй райгазеті матеріалів «гекачепе» звільнився з роботи, з вересня 1991-го працював власним кореспондентом газети Галицької асамблеї «Західна Україна». З кінця 1980- их активний учасник ТУМ, один з організаторів товариства «Спадщина» на Хмельниччині, з кінця листопада 1988 року співголова Подільського фронту за перебудову у цій області, з березня 1989- го - відповідальний секретар республіканського оргкомітету Установчих Зборів РУХу по Хмельниччині, з грудня цього року - співголова Хмельницької ОО РУХу, у жовтні 1990- го обраний членом проводу НРУ. Після перетворення РУХу в партію повʼязав свою політичну діяльність з Українською республіканською партією, очолив її обласну організацію, увійшов до проводу УРП, в якій працював до її обʼєднання з УНП «Собор». Був організатором руху проти спорудження полігону ядерних відходів на Хмельниччині, ініціював восени 1990 року відзначення роковин Пилявецької битви та спорудження першого в регіоні символічного Кургану памʼяті жертв Голодомору та комуністичних репресій, ряд інших політичних та патріотично- культурологічних акцій. У газеті «Західна Україна» та республіканському часописі «Комсомольськое знамя» за сприяння відомого політика Анатолія Лупиноса опублікував матеріали про причетність керівництва КПУ до організації гекачепе, друкував власні кореспонденції про події Придністровʼї та участь в них членів УНА-УНСО, створив культурологічне Товариство ім. Якова Гальчевського, яке діє донині. У 1992—1994 рр. обіймав посаду заступника голови Деражнянської райдержадміністрації з гуманітарних питань, не залишаючи роботу в газеті «Західна Україна» поза штатом, з осені 1994-го — редактор обласної газети «Час», органу облорганізації УРП, у 1995-му паралельно працював кореспондентом радіо «Свобода». 1997 р. — радник Хмельницького міського голови, з 1998-го головний редактор Хмельницької міської газети «Проскурів». Наприкінці 2017 року перейшов працювати на викладацьку роботу в Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна», де тривалий час працював за сумісництвом викладачем, завідуючим кафедрою видавничої справи та редагування, на посаді доцента, одержав звання почесного професора. Нині зосередився на творчій роботі в НСПУ та на громадській діяльності. Автор кількох романів - «Хроніки пересмішника», «Коли засурмить Сьомий ангел», «Daphne mezereum. Смак вовчої ягоди», збірки повістей «Галицька рапсодія», книг есеїстики «Технологія громадянського спротиву», «Щоденник націонала», документально- публіцистичного тематичного чотирикнижжя «Соловецький мартиролог України»- «Соловецький мартиролог Поділля», «Біломорські карби Вінниччини», «Соловецький мартиролог Полісся, «Біломорський мартиролог Кубані», повісті «Соловецький лабіринт. Записки упередженого паломника» та інших.

10.0 (2)

Швайдецька Олеся

Вінниччина

Вірші, Жіночий роман, Лірична поезія, Любовний роман, Фентезі

Почала писати 5 років назад. Авторка трьох збірок поезій "Таємний бік місяця", "Я вже сліпа чи надто зряча", "Діагноз поетеса" та роману "П'ята сторінка щоденника". Лауреатка літературної премії ім. Павла Добрянського та "Кришталева вишня".

10.0 (2)

Шепітко Олександр

Львівщина

Гумор і Сатира, Наукова фантастика, Сучасна проза, Фентезі

Народився на Одещині, закінчив технікум у Києві, жив і працював у Дніпрі. Нещодавно переїхав на Львівщину. За фахом технік-металург, але майже все життя працював сантехніком. Прозою почав писати з 4 серпня 2016 року. Маю в доробку 4 повісті і понад пів сотні оповідань. Деякі з них надруковані в альманахах Нова проза, Склянка часу, збірках від Літавиці (Коти, кабачки і дрібка русофобії, Різні разом, Регіт у сотню кінських сил, Весна на Щекавиці). Самвидав-збірка "Їжак у прозорій воді", до якої входить фентезі-повість "Людина, якої немає" та декілька оповідань, вийшла друком 2025 року.

10.0 (1)

Бовкун Олександр

Київщина

Фентезі

Олександр Анатолійович Бовкун Українець. Мешкає м.Бровари Київької обл. Письменник, видавець і популяризатор української фантастики. Гуманітарій за освітою. Автор творів у жанрах фантастики та фентезі.

10.0 (1)

Волинська Олена

Житомирщина

Олена Волинська (справжнє ім’я – Тюпіна Олена Володимирівна, нар. 25 липня 1984 року, м. Звягель) – українська письменниця, що працює у жанрах фентезі, психологічної та соціальної прози. У літературі з’явилася під псевдонімом Елен Тен, згодом узяла ім’я Олена Волинська, під яким і здобула популярність серед читачів. Вона – авторка книг із яскравими характерами, глибокими емоціями та неочікуваними сюжетними поворотами. Книги Олени Волинської охоплюють різноманітні теми – від кохання та внутрішньої сили до філософських роздумів про долю. Серед найвідоміших видань: "Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку". «Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко» «Повелителька ліхтарів» «Шляхом обраних» «Анфіса» «Мости» «Коли сонце не сходить» Письменниця є лауреаткою численних літературних конкурсів, серед яких «Коронація слова», «Крилатий лев», «Брама», «Львівські перехрестя». Вона також є співавторкою колективних збірок оповідань та учасницею Львівського жіночого літературного клубу. Твори Волинської вирізняються атмосферністю та увагою до деталей. Це авторка, яка вміє поєднати реалістичні емоції з художньою глибиною. Відкрийте для себе історії, які залишаються в серці надовго.

10.0 (1)

Слободян Володимир

Запоріжжя

Гумор і Сатира, Детектив і Трилер, Жахи та Містика, Темне фентезі, Фентезі

Народився в 1971 році у місті Запоріжжя. Літературну діяльність розпочав у 2018 році. З 2020 по 2022 роки друкував свої оповідання на сторінках літературного часопису «Дебют-газета». Лауреат конкурсів: «Аль Мор» (2022), (2025), (2026); соціального проєкту «Не треба мовчати» (2023); «Квантова Україна» (2024). Друкувався у збірках «Місто спогадів», «Хроніки уламків», «Часи отруєних вітрів» видавництва «БукБанда», а також у збірці "Дев'ять снів чорної кішки" видавництва Арт Економі та в електронному альманаху української фантастики Das ist fantastisch! Автор збірки оповідань «Тіні сталевого міста», виданої за підтримки Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради в межах реалізації Програми забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя на 2024-2030 роки. Член Запорізького обласного літературного об’єднання «ЛітО».

10.0 (1)

Смагін Ігор

Житомирщина

Історія та Факти, Мореплавство, Наука і Технології

Доктор педагогічних наук, вчений та науковець, чия літературна діяльність зосереджена на глибокому аналізі освітніх процесів, методиці викладання суспільствознавчих дисциплін та історичних дослідженнях. Як автор, він працює на стику теорії та практики: його доробку належать як фундаментальні монографії та посібники для системи післядипломної педагогічної освіти, так і шкільні підручники з історії. У своїх текстах Смагін приділяє значну увагу професійному розвитку вчителя, аналізуючи виклики сучасної педагогіки та історію створення навчальної літератури. Крім того, автор має виражене захоплення морською тематикою, виступаючи дослідником історії вітчизняного судноплавства та суднобудування, що відображено у його спеціалізованих історичних працях. Його стиль поєднує академічну строгість із прагненням зробити складні педагогічні й історичні питання зрозумілими для освітянської спільноти.

10.0 (1)

Хошобін Олеся (Дарія Китайгородська)

Київщина

Жахи та Містика, Фентезі

Я пишу книжки під іменем Дарії Китайгородської, бо народилася в селі Китайгород на Поділлі. І це визначило моє життя, бо не можна було не захопитися магією слова, живучи на тій землі – зеленій, вкритій пагорбами і помережаній каньйонами, зі своєю історією й таємницями. Я давно мешкаю в Києві, ще з часів навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, але мушу хоча б раз на рік приїжджати туди, щоб хапнути того вологого повітря й знову помилуватися рідними лісами в урочищі Чаплі, річкою Тернавою і Старою дорогою, яка біжить повз легендарне Китайгородське відслонення. Я багато років працювала в різних ЗМІ, але завжди писала щось для себе, таке, що не стосувалося ні розважальної, ні економічної тематики. Тож сьогодні, попри роботу редакторкою корпоративної газети, і далі знаходжу час, щоб створювати інші тексти. Вони різні: містично-художні, як-от роман у новелах «Відьмацькі теревені», який я надрукувала власнокоштом 2024 року, та «Магічна шпилька і вузол смерті», над яким я працюю зараз, гумористично-мотиваційні, як опублікована 2021 року видавництвом «Літвир» книжка «Я біжу», чи мемуарно-репортажні – як видання «Ми залишаємося», яке вийшло друком восени 2023 року у видавництві «Кондор». Чому пишу? Бо маю багацько різних думок, якими хочеться час від часу ділитися зі світом.

Іжевський Володимир

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Народився 28 липня 1955 р. в смт Дашів Іллінецького району на Вінниччині. Понад 40 років працює в системі споживчої кооперації: нині – директор підприємства Госпрозрахункове об’єднання ринків міста Вінниці. Заслужений працівник сфери послуг України. Кандидат економічних наук. Генерал-хорунжий Українського козацтва. Меценат культури. Кавалер ордена «За заслуги» ІІ і III ступенів, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною відзнакою Вінницького міського голови «За вагомий внесок у розвиток міста», а за меценатство та збереження пам’яток історії нагороджений орденами Архістратига Михаїла та рівноапостольського князя Володимира Православної Церкви України.

Анна Стоун

Харківщина

Гумор і Сатира, Підліткова проза (YA/NA), Фентезі

Я авторка підліткового та молодіжного фентезі родом з Харківської області. Навчалася у ХДАК та спеціальності інформаційна та бібліотечна справа, а також в УАД на графічного дизайнера. Свої книги пишу вже більше п'ятнадцяти років та обожнюю навчатися. Учасниця 2 національних рекордів України у 2024 році "найбільший колектив авторів електронної книги", "найбільша кількість сторінок електронної книги "

Богута Юлія

Вінниччина

Гумор і Сатира, Фентезі

Я автор гумористичного фентезі та соціальної фантастики. Призер та переможець різних прозових та поетичних конкурсів, таких як: "Підкова Пегаса", "Зачаровані серця", "Avitarart", "Тіні листопаду" та інших. Учасник різних поетичних проектів: "Поезія без купюр", "Чорнильна хвиля", "Фотографи проти поетів", " Під спалахи сирен та блискавиць", "Букфест", "Носоріг", Говорить райдуга", "Вітрила голосують" та багато інших. Озвучила поезію для проекту "Побачте нас", в рамках проекту громадських ініціатив та допомоги людей із вадами зору. Відкрита для співпраці та рада вашій підтримці)

Бодасюк Олена

Київщина

Вірші, Сучасна поезія

Поетка, літературна редакторка, волонтерка. Неодноразова учасниця Мистецького арсеналу та «BookForum». Лауреатка низки літературних конкурсів («Гранослов», «Смолоскип», «Pro Patria!», «Урба-перехрестя», «Хортицькі дзвони», «Віршована мелодія», «Перо золотого птаха»).

Бойченко Надія

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Надія Бойченко – бібліотекар с.Човновиця, тривалий час була головою сільради, працювала на багатьох інших відповідальних постах. Краєзнавством займається багато років, а над збиранням архівних матеріалів про рідну Човновицю трудилася в архівах, наукових установах Вінниці і Києва, залучала до збору історичного матеріалу земляків, письменників, журналістів.

Вітковський Вадим

Вінниччина

Художня Література, Історія Та Факти, Історичний Роман

Вітковський Вадим Миколайович — відомий український прозаїк, публіцист-документаліст, журналіст та громадський діяч. З 2017 року він очолює Вінницьку обласну організацію Національної спілки письменників України (НСПУ). Також він є директором комунальної установи «Видавничий дім "Моя Вінниччина"» та головним редактором журналу «Вінницький край». Коротка біографія: Дата народження: 8 березня 1960 року (народився у селі Борівка Чернівецького, нині Могилів-Подільського району Вінницької області). Освіта: Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка у 1982 році. Згодом також здобував спеціалізовану освіту у Вищих курсах та Інституті зовнішньої розвідки.Кар'єра: Багато років працював у періодичній пресі Вінниччини. Творчість та проєкти: Вадим Вітковський спеціалізується на художньо-документальній прозі та історичному краєзнавстві Поділля. Він є автором та упорядником понад 40 книг. Активно займається національно-патріотичним вихованням молоді через вивчення локальної історії. Серед його визначних ініціатив: - Видання книг історико-краєзнавчої серії «Моя Вінниччина». - Заснування та популяризація літературно-мистецьких премій, зокрема імені Євгена Гуцала, Михайла Стельмаха, Ігоря Федорова, а також відзнаки «Бурштинова зоря». Державні нагороди та премії: У 2016 році Вадиму Вітковському було присвоєно почесне звання Заслужений журналіст України. Він є лауреатом численних престижних літературних премій: Премія імені М. Трублаїні (1982), Премія імені М. Стельмаха (2013), Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського (2014), Премія імені Євгена Гуцала (2015), Премія імені В. Вовкодава (2018), Премія імені С. Руданського (2018), Премія імені Л. Гавриша (2021) Детальнішу бібліографію та перелік творів автора можна знайти у спеціальному бібліографічному покажчику «За літами…», підготовленому Вінницькою ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

Валевський Анатолій

Одещина

Жахи та Містика, Казки, Сучасна проза, Фантастика, Фентезі

Одесит, сценарист, режисер-постановник анімаційних фільмів, письменник. У творчій скарбничці: Різні анімаційні проекти, серед яких цикл "Уроки тітоньки Сови". Казкові цикли: "Казки Кремезних гір", "Таємниці Зачарованої полонини" та інші. Проза різних жанрів – від романів фентезі, фантастичних повістей та оповідань, містичних та лірично-романтичних оповідань, до різноманітних коротеньких мініатюрок та есе.

Влад Гріньє

Вінниччина

Детектив і Трилер, Любовний роман, Наукова фантастика, Фентезі

Володимир Гриненко (літературний псевдонім - Влад Гріньє) - письменник із Вінниці. Має вищу освіту. За останні роки власним коштом підготував і видав 13 книг у різних жанрах: любовна проза, детектив, пригодницька література, наукова фантастика, фентезі та філософська фантастика. Активно бере участь у літературному процесі, де представляє власні твори різних жанрових напрямів. Творчість Влада Гріньє поєднує емоційність, динамічний сюжет і філософське осмислення сучасного життя, орієнтована на широке коло читачів.

Войт Петро

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Войт Петро Павлович народився 4 вересня 1949 року в селі Метанівка Гайсинського (Теплицького) району Вінницької області. Після переїзду батьків в село Побірка Гайсинського (Теплицького) району закінчив восьмирічку, а потім продовжив навчання в школі № 1 села Соболівки. В 1966 році вступив до Вінницького політехнічного технікуму. По закінченні навчання був призваний до армії. Після демобілізації влаштувався на Ладижинську ТЕС, де відпрацював сорок років і нині проживає, як пенсіонер, в місті Ладижин. Член НСПУ, керівник літературного крила ЛМО «Стожари», голова історичного клубу «Гепаніс», громадський активіст. У творчому доробку автора десять книг.

Воробей Петро

Хмельниччина

Художня Література, Історія Та Факти, Історичний Роман

Петро Петрович Воробей народився

Галадим Валерій

Херсонщина

Воєнна проза

Галадим Валерій Вікторович, 1959 р. н. Українець. Народився у Миколаївській області. Освіта вища. У 1981 році закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут (факультет «Промислове та цивільне будівництво»). Усе життя прожив на півдні України — на Херсонщині. Працював на будівництві, займався підприємництвом. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. У лютому 2015 року став на захист України від російської навали. Воював у складі інженерного підрозділу 28-ї окремої механізованої бригади. Звільнений у відставку в липні 2019 року. Учасник бойових дій. Під час окупації Херсонщини був затриманий ворогом і перебував у полоні. Автор книжки «Стріляний горобець».

Галина Рибачук-Прач

Вінниччина

Дитячі пригоди та фентезі, Казки, Сучасна поезія, Сучасна проза

Гали́на Іванівна Рибачу́к-Прач українська поетеса і прозаїк. Член Національної спілки журналістів України. Народилася на Волині . Нині проживає у м. Вінниця. Мрійниця, мандрівниця, оптимістка. «Я-лише провідник, через якого із Всесвіту хтось хоче донести в наш світ наповнене любов’ю Слово із мрій стежину вквітчану сплести до вічного, могутнього, живого зерна, яке в серцях засіється добром й до сонця паростком яскравим проросте. А я, як провідник, Всевишньому подякую за те.» -пише про себе в одному із віршів книги «Любов’ю слова» Авторка семи збірок поезії та прози: «Вірю, надіюсь, молюсь…», «Україно, моя ти доле» «Любов'ю слова», «Помолюся за любов» «Матриця пам’яті» «Словоспів душі» «Яблучко долі»- проза Чотирнадцяти книжок казково-пригодницьких історій та віршенят для дітей. • «Маленький мандрівник», • «Святкові пригоди маленького мандрівника», • «Пригоди в курнику та інші…», • «Капітан Одеса», • «Грибні історії». • «Чарівний кашкетик» • «Пригоди кажанчиків» • «Розповіді»( Канадський проект) • «Фарадей та інші пухнастики» • «Таємниця старої черешні» • «Літній відпочинок Назарка або події в курнику»-книжечка білінгв(українська та англійська мови) • «Операція «Синій турмалін» • «Сніжинка-балеринка» • «Квіткозаврик» • «Маленький мандрівник» видана в Берліні(німецька мова) Її книги для дітей розповідають про навколишній світ та взаємодію дитини з ним, навчають маленьких читачів мріяти, діяти правильно в складних ситуаціях, а також показують важливість дружби, цікавих подорожей та взаємодопомоги. Книги письменниці написані для дітей і про дітей, напівказкові пригоди героїв в них допомагають розвивати уяву та креативність. • Диплом 1-ступеня IV Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, номінація «Дитяча книга». • 1-місце V Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, номінація «Поезія-книга» за книгу: «Любов’ю слова». • Переможець конкурсу «Обранці небес», присвяченого Василю Стусу, номінація «Проза». • 3-є місце в поетичному марафоні «Просто на покрову». • Диплом № 1 «Червоної троянди» за ліричні вірші (Німеччина). • Дипломант фестивалів «Підкова Пегаса», «Малахітовий носоріг», «Мовою серця» та інших. • Твори друкувалися у багатьох колективних збірках. • Більше 20 віршів покладені на музику

Гальперін Денис (Ден Галь)

Миколаївщина

Дитяча Література, Нон-Фікшн, Художня Література, Історія Та Факти, Історичний Роман, Воєнна Проза, Гумор І Сатира, Дитячі Пригоди Та Фентезі, Жахи Та Містика, Казки, Наукова Фантастика, Підліткова Проза (Ya/Na), Сучасна Проза, Фентезі, Жахи та Містика

За освітою - юрист, але все життя зайнятий у будівельному бізнесі. Пишу дуже давно, публікуюся в абсолютно різних жанрах. Почав читати раніше, ніж розмовляти. Маю давню пристрасть до хороших книг із глибокими сюжетами. Улюблений письменник - Ден Сіммонс. Кіноман, кулінар, розводжу кактуси, майстерно граю на нервах та слабкостях інших. Люблю порядок та ненавиджу дурість у всіх її проявах.

Гогуля Марина

Київщина

Історія та Факти, Біографії та Мемуари, Мистецтво та Культура, Пізнавальна література, Сучасна проза

Народилася 1986 року в Богуславі на Київщині. Закінчила славістику Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. Кандидат філологічних наук. Авторка досліджень з історії слов'янських літератур. Краєзнавиця, дослідниця Медвинського антибільшовицького повстання. Співзасновниця освітньої ініціативи ''Медвин. Повстання''. Співавторка і упорядниця книжок ''Медвинське повстання у фактах, постатях, спогадах'' (2023), ''Іван Дубинець: життя і тексти'' (2026).

Греневич Оксана (Ксенія Греневич)

Чернівеччина

Дитяча Література, Вірші, Казки, Повчальна.

За фахом психолог. Планую здобути освіту ще вчителя початкових класів. Працюю вихователем в дитячому садку. Мама трьох діток. Є співавтором двох збірок "Ніч перед Різдвом " та " Як приручити перший дзвоник ". Є авторкою книгу дитячих віршів " Казкові віршики-говорунчики " . Працюю над новою авторською збіркою " Казки й віршики під пухнастий сніг ". Пишу дитячі вірші, казки, пальчикові гімнастики та тому подібне.

Грушак Марія

Івано-Франківщина

Вірші, Лірична поезія

Грушак Марія Андріївна - народилася 11 жовтня 1961року в селі Голови Верховинського району, Івано - Франківської області. Гуцульщина рідна - колиска моя. В 1976 році вступила до Коломийського технікуму МОД,а в 1980році успішно закінчила і по направленню поїхала на Одеський фанерний завод по спеціальності технік - технолог меблевового виробництва. Де працювала спочатку простою робочою, технологом, майстром і потім начальником цеху гнуто - клеєних деталей. Після практики повернулася у рідне село, де працювала бухгалтером, а потім головним бухгалтером колгоспу «Прикордонник» Вийшла заміж народила і виховали з чоловіком чотирьох дітей. Пʼять років назад померла моя молодша сестра і я вирішила написати збірку, тому що поезію я любила з дитинства. Через пів року я видала першу збірку «Через терни до зірок» Потім були ще три збірки: «Мелодія мокрого снігу», «Мости, що зʼєднують душі», «Шукала папороті цвіт» і зараз у видавництві книг «Лілія»м. Хмельницький друкується моя пʼята збірка «Де зорі торкаються гір». За пʼять років - пʼять збірок. Беру участь і є співавторкою альманахів « Джерельні Дзвони»- Марії Іванівни Боєчко, різних альманахів з різних поетичних груп. Також є учасником різноманітних конкурсів, де отримую нагороди за свою творчість. Бабуся- маю семеро внуків. Була учасником телерадіомарафону «Унікальна людина» - Володимира Олександровича Ісаєва з Рівного. Займаюся домашніми справами і пишу вірші, а також створюю на свої вірші пісні за допомогою Suno. В доробку більше 125пісень. Працюю над шостою збіркою. Прошу Бога, щоб Бог послав на нашу багатостраждальну землю мир і спокій.

Гура Ольга (Мавка)

Житомирщина

Дитяча література, Казки

Ольга Гура (родилась 10 ноября 1972 года в Прилуках Черниговской области) — украинская поэтесса, певица и композитор. Она пишет уникальную эко-музыку в стилях этно, нью-эйдж и кельтика, сочетая народные мотивы с кельтской арфой, а также ведет активную общественную и экологическую деятельность в Малине Житомирской области.Биография и образованиеРодилась на Черниговщине, с детства занималась музыкой и игрой на фортепиано.В 1995 году окончила Полтавский педагогический институт имени В. Г. Короленко по специальности учителя начальных классов и музыки.Переехала в город Малин на Житомирщине, чья природа вдохновила ее на глубокое творческое переосмысление.Литературный путьНачала писать стихи в 29–30 лет (в 2002–2003 годах).Выпустила поэтические сборники «Час збирати каміння» (2003) и «В ріці любові» (2007).Автор детской книги «Колискова Мавки».Музыкальное творчествоРаботает на стыке жанров этно, нью-эйдж и кельтики, используя звучание кельтской арфы в древней манере.Создала альбомы авторской и эко-музыки: «Жінка епохи Відродження» и «Українські колисанки “Ходить сон…”».Известные композиции и стилизации: «Зима», «Ліс», «Повішу я колисочку».Общественная деятельностьИзвестна в Малине как эко-активистка, организатор экологических инициатив.Собственными силами много лет занималась благоустройством и уборкой крупного лесопарка в черте города.

Денисенко Ольга І Тетяна

Запоріжжя

Вірші, Гумор і Сатира, Класична поезія, Сучасна поезія

Ольга і Тетяна Денисенко – сестри-близнючки з м. Запоріжжя, авторки в дитячих журналах «Пізнайко», «Крилаті», «Малюк Котя», «На крильцях Ангела», «Колобочок» та ін. Фіналістки конкурсу «Кримський інжир» у номінації «Дитяча література». Учасниці проєктів «Казки українською з доктором Комаровським», «Читаймо», «Казка на ніч» та ін. Пишуть вірші, віршовані казки, пісні як спільно, так і окремо. Деякі вірші надруковані в навчальних посібниках з української мови та читання для 1–4 класів (видавництво «ПіП»). Крім літературної творчості захоплюються петриківським розписом та вишивкою.

Дехтяренко Сергій

Житомирщина

Історія Та Факти, Краєзнавча, Наукова-Популярна, Історія та Факти

## Біографія та творчий шлях **Сергій Дехтяренко** — житомирський краєзнавець, дослідник, гід, автор туристичних маршрутів, засновник і директор туристичної агенції «Патріот». Його шлях у краєзнавстві розпочався з бажання по-новому відкрити Житомир і Житомирщину — не лише як територію на карті, а як простір живої історії, легенд, людських доль і маловідомих фактів. З часом це захоплення переросло у системну дослідницьку, екскурсійну та видавничу діяльність. Сергій Дехтяренко багато років займається популяризацією історії Житомира, Житомирщини та України. У своїй роботі він поєднує краєзнавчі дослідження, архівні пошуки, польові виїзди, авторську фотографію та живе спілкування з туристами. Його екскурсії — це не просто маршрут містом чи пам’ятками, а спроба показати минуле через деталі, символи, особисті історії та місця, які часто залишаються поза увагою широкої публіки. Окреме місце у творчому доробку Сергія Дехтяренка займає дослідження житомирських підземель, історії костелу Святої Софії, старого Житомира, природних пам’яток краю, зокрема скельного масиву «Голова Чацького», а також тем, пов’язаних із Чорнобильською зоною відчуження. Сергій Дехтяренко є ініціатором краєзнавчого видання **«Патріот. Краєзнавчі розвідки»**, яке об’єднало авторів, дослідників і небайдужих до історії Житомирщини людей. У збірниках представлені матеріали, присвячені історії міста й області, старовинним фотографіям, забутим локаціям, підземеллям, легендам, архітектурним пам’яткам та локальним історіям, що формують культурну пам’ять краю. У 2026 році вийшла друком його перша авторська книга — **«Екскурсія в минуле. Зона відчуження»**. Це видання стало підсумком багаторічного досвіду поїздок до Чорнобильської зони відчуження у 2010–2021 роках. На 400 сторінках книги зібрано спогади, історичні факти, маршрути, авторські роздуми та понад 400 фотографій, зроблених під час одинадцяти років подорожей до Зони. Книга проводить читача від КПП «Дитятки» і покинутих сіл до Прип’яті та Чорнобильської АЕС, поєднуючи атмосферу зупиненого часу з документальним поглядом на історію, пам’ять і сучасність. Творчий шлях Сергія Дехтяренка — це шлях людини, яка прагне зберегти локальну історію, зробити її зрозумілою, цікавою та доступною для широкого кола читачів і мандрівників. Його діяльність поєднує дослідника, гіда, автора, фотографа й популяризатора історії, для якого краєзнавство — це не лише вивчення минулого, а й спосіб формування поваги до місць, людей і пам’яті.

Дзюба Сергій

Київщина

Нехудожня література, Художня література, Історичний роман, Воєнна проза, Детектив і Трилер

Сергій «Бандерас» Дзюба - ветеран 5 окремої штурмової Київської бригади. Письменник, сценарист, волонтер. Співавтор сценаріїв до художніх фільмів «Позивний Бандерас» та «Заборонений», а також документальної стрічки «Залізні переваги». Співавтор трьох художніх романів "Позивний Бандерас", "Заборонений", "Позивний Бандерас. Операція Томос". Один з фундаторів літературної та кіноспільноти «Banderas», яка розповсюджує літературу захисників України та знімає патріотичне кіно за їхніми творами.

Дорош Микола

Вінниччина

Художня Література, Історія Та Факти

Народився 1 січня 1951 р. в с. Воронівці тепер Уланівської сільської громади Хмільницького району на Вінниччині. Випускник Вінницького державного педагогічного інституту (1976). Працював учителем історії, директором школи в рідному селі. Дописувач газети «Життєві обрії». Член Всеукраїнського наукового товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, обласного літературно-мистецького об'єднання імені Василя Стуса. Поет, публіцист, краєзнавець. З 2001 року вийшло близько 40 його різножанрових книг, у тому числі: віршованих «Перевесло» (2001), «Свічадо рідної землі» (2007), «Обруски рідної землі» (2014), «В полоні сонця і води» (2015), «Край волошковий» (2020), поема «Кам'яна Буша» (2020); нарисів «Роде наш красний» (2008), публіцистичних творів про Голодомор 1932—1933 рр. «Зламані колоски» (2003), «А пам'ять жива» (2005), «Чорні покоси» (2007), «Запланований мор» (2008), «Червоний терор» (2008), «Барвінковий шепіт» (2018). Автор кількох книг про битву на Сниводі 1362 року, історію Хмільницького краю, публікацій у періодиці, колективних альманахах та збірниках. Упорядник вибраного поета-земляка Валер'яна Тарноградського (2015). Член НСЖУ. 21 грудня 2023 р. рішенням секретаріату Національної спілки письменників України поповнив її лави. Відмінник освіти України, заслужений учитель України, Почесний громадянин Хмільницького району, кавалер відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2023)[2], лауреат премій ім. В. Вовкодава (2020), ім. М. Стельмаха (2023)[3], ім. Л. Гавриша (2024)

Дудар В'ячеслав

Кіровоградщина

Воєнна проза, Наукова фантастика, Психологічний роман, Сучасна проза

Вітаю! Я В'ячеслав Дудар, живу в м. Кропивницький. Пишу з дитинства. Працюю в жанрах: реалізм, воєнна проза, наукова та соціальна фантастика, сучасний роман, психологічний роман. Коротка творча біографія: Книжка «Щурячий ген» виграла конкурс вид. «КМ-Букс». Книжка «Жага та перлина» виграла конкурс вид. «Богдан». Мої твори входили в короткі та довгі списки конкурсів: «Коронація слова», «Крилатий лев», ім. В. Портяка, конкурсу видавництва «Білка», конкурсу ім. Л. Мартовича, конкурсу ім. Івана Чендея, конкурсу ім. Григора Тютюнника. Рукописи «Сіра кров» та «Октопус» посіли перше й друге місця на конкурсі видавництва «Edition Shelfbuk».

Егорушкина Катерина

Київщина

Дитяча література, Художня література, Вірші, Казки, Розвиваюча Книга З Музикою

Єгорушкіна Катерина Письменниця, лекторка, фахівчиня з розвитку креативності Народилася 30 жовтня 1984 року у Броварах на Київщині. Здобула ступінь магістра за спеціальністю "Історія, теорія літератури і компаративістика", закінчила аспірантуру на кафедрі психології та конфліктології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (дисертація про підвищення професійної самосвідомості засобами мистецтва). Авторка низки наукових статей і методичних напрацювань, випробуваних на міжнародних наукових конференціях. Членкиня Всеукраїнської арт-терапевтичної асоціації. Вірші почала писати з семи років. Відтоді й вирішила стати письменницею. Перша поетична збірка "Пульсація миті" побачила світ 2006 року за підтримки ґранту Президента України. Авторка понад двадцяти книжок для дітей і дорослих, права на які продано в десять країн: США, Велика Британія, Данія, Швеція, Польща, Литва, Болгарія та ін. Одержала низку премій та відзнак за свої книжки. З-поміж них: Премія Пітера Пена (Швеція, 2024), перемога в рейтингу "ТОП БараБука" (2023), двічі фіналістка Премії "Книга року ВВС" (2022, 2023). У 2023 році поезії Катерини здобули перемогу в європейському конкурсі "Poems of Liberty: Human Rights in Inhumane War" й були опубліковані в перекладі англійською Ганни Лелів. З-поміж найвідоміших книжок Катерини: "Мої вимушені канікули", "Скриня", "Історії хоробриків із Горішкових Плавнів" та інші. Співавторка багатьох колективних видань. З-поміж них: "Словник війни" (укладач Остап Сливинський), "Поміж сирен", "Це теж зробила вона" та інших. Тексти Катерини потрапили до п'яти шкільних підручників: "Хрестоматія з літературного читання для 1,2 класів", "Українська мова. Інтегрований курс" тощо. За її книжками "Скриня" (дітям про Голодомор), "Різдво і мої дванадцять бабусь" (про різдвяні традиції світу й українську діаспору) розроблено й апробовано уроки. Книжка "Будиночок з води" увійшла до списку десяти найкращих книжок для дітей 2012 року (рейтинг "Читають всі") та витримала п’ять перевидань. Книжка "Арчі (екоказка)" стала першою українською книжкою для дітей про сортування відходів, а третє видання цієї екоказки вийшло спеціальним шрифтом Antidyslexia (для дітей з дислексією) і відкрило цілу серію таких книжок в Україні. Разом із видавництвом "Грані-Т" працювала над серією проблемних творів для дітей "Книготерапія". Вела передачу "Чарівний світ казок" на радіо "Марія". Працювала сценаристкою мультсеріалу з мінної безпеки для "UNICEF". Підготувала до видання серію книжок "Казки про корпоративні цінності" для кількох міжнародних компаній (Epam, Luxoft, Київстар, Boehringer ingelheim, Bell та ін.). Інноваційний проект Катерини Єгорушкіної "Казки про цінності" здобув Міжнародну премію Event Awards (2016). Створила "Майстерню Доброї Казки" та волонтерський проєкт "Посилки Доброти" (для дітей загиблих захисників). За свою волонтерську діяльність потрапила до "Зеленої книги української доброчинності". У 2018 року виступила на міжнародній

Житник Володимир

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Житник Володимир Григорович народився 17 березня 1956 року в с.Новоживотів на Вінниччині. У 1978 році закінчив енергетичний факультет Вінницького політехнічного інституту (нині - Національний технічний університет), отримав спеціальність інженера-електрика. Трудову діяльність починав майстром Піщанської електромережі, згодом був заступ-ником директора зі збуту електроенергії. З 1980 по 1989 рік займався громадсько- політичною діяльністю. У 1996-1997 рр. обіймав посаду заступника голови Вінницької ОДА. 1997- 1998 - керівник спільного підприємства. У 1998-2002 - помічник депутата Верховної Ради України. З 2002 до виходу на пенсію - президент ТОВ «Енергоінвест». Займався впровадженням технологій виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Двічі обирався депутатом Вінницької обласної ради від Піщанського району.

Житниченко Надія

Донеччина

Вірші, Лірична поезія

Вітаю, любі читачі! Я народилась у степах Донбасу, Там працювала, там я і жила, Та з краю рідного поїхать довелося, Бо від війни я, як і всі втекла… Тепер я маю назву із трьох літер, Будую знову зламане життя, Пишу багато… І дорослим, й звісно, дітям, Переплавлячі в рядочки почуття… Народилася, жила і працювала у місті Покровську Донецької області. Нині, як внутрішньо переміщена особа, проживаю у Києві. Писати вірші почала ще у шкільні роки. У моєму творчому доробку є веселі дитячі вірші, лірика про кохання, поезія про війну й біль втрати, про весну і надію. А ще - вірші-пісні, музику до яких я створюю за допомогою штучного інтелекту. Маю дуже багато матеріалу для нових книжок та ідей, які мрію втілити у життя. Мої перші книги видані самотужки, тому ваша підтримка для мене надзвичайно важлива! Мої творчі здобутки: Самостійно видала дві авторські збірки (дитячі вірші та лірику про весну); Друкуюся в паперових альманахах, а мої вірші про війну увійшли до офіційного порталу «Поезія Вільних» та відомої благодійної електронної збірки «No Putin – No Cry»; Писала вірші для дітей на обласний конкурс читців Донеччини; Почесне третє місце отримала на місцевому конкурсі за вірш про рідний Покровськ. Запрошую вас у свій творчий світ!

Жураковский Богдан (Богдан Жур)

Київщина

Вірші, Гумор І Сатира, Детектив І Трилер, Казки, Наукова Фантастика, Пригоди Та Бойовик, Фантастика

Пишу недавно, мабуть, велика кількість прочитаного, з часом, трансформувалася в бажання створити щось своє. Сподіваюся, що створене знайде свого читача

Загниборода Михайло

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Михайло Миколайович Загниборода — це колишній головний архітектор міста Хмільник, який тривалий час очолював місцеву сферу містобудування та архітектури. Основні факти про діяльність • Посада: Працював на посаді начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Хмільницької міської ради. Також виконував обов'язки головного архітектора міста. • Поточна діяльність: Продовжує брати участь у суспільному житті громади. Зокрема, станом на 2026 рік він входить до складу Громадської ради при виконавчому комітеті як представник від Хмільницької міської організації ветеранів України.

Запека Віталій

Полтавщина

Воєнна проза, Гумор і Сатира, Дитячі пригоди та фентезі, Драматургія (П'єси), Підліткова проза (YA/NA), Сучасна проза

Віталій Запека — український письменник, фотохудожник, доброволець, боєць батальйону «Полтава». Народився 13 жовтня 1967 року в Полтаві. Писати почав у 2015 році, коли добровольцем пішов на війну. Згодом повністю перейшов на українську мову і принципово творить саме нею. Творчості Віталія Запеки притаманні тонкий психологізм, іронія, гумор і водночас глибокі філософські роздуми. Його літературний доробок охоплює прозу про війну, сатиричні та антивоєнні романи, інтелектуальну антиутопію, а також книжки для дітей. Серед найвідоміших творів автора — «Цуцик», «Герої, херої та не дуже», «Абсурд», «Полінка», «Бабах на всю голову», «Полінка в країні Дурниць», «Ковбасокрад у Раю». Також у 2018 році вийшов його фотоальбом із розповідями «Батальйон “Полтава”. Роки війни». Із 25 лютого 2022 року Віталій Запека знову перебуває на війні. Під час оборони Новомихайлівки на Донеччині зазнав важкого поранення. Творчість автора відзначена низкою престижних нагород, зокрема літературними преміями імені Ірини Вільде, Якова Гальчевського, Всеволода Нестайка, М. В. Гоголя, а також премією «Воїн світла». Роман «Цуцик» увійшов до довгого списку премії імені Тараса Шевченка.

Здирко Любов

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Здирко Любов Іванівна народилася 27 серпня 1967 р. у с. Івашківці, що на Шаргородщині. З 1974 по 1984 рр. навчалася в Івашковецькій середній школі. В 1988 р. закінчила з відзнакою факультет підготовки учителів початкових класів Вінницького педінституту. У 1988-1989 рр. працювала вихователем групи продовженого дня у Городківській СШ Nº2 Крижопільського району. З 1990 року незмінно працює вчителем початкових класів у Івашковецькій гімназії. З 1999 року - керівник методичного обʼєднання вчителів початкових класів гімназії. Головний життєвий девіз Здирко Л. І.: «Лише краса здатна врятувати світ». Вишивка, вʼязання, малювання, моделювання та шиття одягу, писанкарство, витинанка, різьба по дереву, поезії - ось неповний перелік її творчих експериментів. Любов Іванівна - учасниця районних та обласних виставок народної творчості.

Зуб'юк Юрій

Київщина

Нехудожня література, Історія та Факти, Наука і Технології, Пізнавальна література

Зуб'юк Юрій Павлович народився 1957 року в Києві в родині інженера і лікарки. Закінчив КПІ 1980 р. За спеціальностями інженер-електрик і референт-перекладач англійської мови. 35 років працював в Інституті електродинаміки НАН України. Кандидат технічних наук (1989), вчене звання: старший науковий співробітник (1994). Був членом ІЕЕЕ. За сумісництвом працював перекладачем наук.-техн. літератури. Генеральний директор ТОВ "Електросфера". Автор і співавтор більше 130 публікацій із науково-технічної тематики, зокрема десяти винаходів, монографії, шести термінологічних стандартів 1990-х років. Має відзнаки за фахову діяльність. Сфера наукових зацікавлень: розробка електротехнічних систем, дослідження електромагнітної сумісності, фахова термінологія, історія науки і техніки.

Кірсанов Артемій

Київщина

Нехудожня література, Художня література, Історичний роман, Воєнна проза, Детектив і Трилер

Артемій Кірсанов - письменник, сценарист, режисер, волонтер. Співавтор сценаріїв художніх фільмів «Позивний Бандерас» та «Заборонений», а також документальної стрічки «Залізні переваги». Співавтор трьох художніх романів на тему російсько-української війни. Один з фундаторів літературної та кіноспільноти «Banderas», яка розповсюджує літературу захисників України та знімає патріотичне кіно за їхніми творами.

Калашніков Олег

Житомирщина

Фентезі, Воєнна проза

Пишу в жанрі художньо-документальної прози про російсько-українську війну, де перебіг подій викладаю від першої особи. Також пишу в стилі фентезі. У 2016 р. долучився до лав ЗСУ. Пройшов шлях від солдата до майора, від радіотелеграфіста до начальника відділення інформаційно-комунікаційного центру Сухопутних військ. 24 лютого 2022 року зустрічав на Донеччині в складі бойової бригади. У цивільному житті журналіст, редактор районної газети та літературно-краєзнавчого Альманаху, керівник районного відділення Приватбанку, ФОП — власник творчої студії. У доробку книги на воєнну тематику від короткого роману до лаконічних оповідок-есеїв. Також автор сценаріїв документальних фільмів про ЗСУ та режисер фільмів про бойовий шлях артилерійської бригади. Член НСЖУ, НСФХУ, НСПУ.

Каменюк Михайло

Вінниччина

Поезія Та Драма, Художня Література, Сучасна Поезія, Лірична поезія

В кінці 60-х – на початку 70-х, на які припадає його драматична студентська пора у Вінницькому педінституті (з імпровізованими поетичними вечірками, з машинописним або й рукописним виданням творів літстудійців, із загальноінститутськими зборами, де предметом доскіпливого з’ясування була наявність-ненаявність націоналістичних мотивів у творчості й поведінці групованого навколо Каменюка товариства (…), Михайло Каменюк у свідомості багатьох, – а тепер бачиться, що так воно було й насправді, – бачився, мабуть, найцікавішою творчою постаттю в перших рядах тогочасної літературної молодої хвилі — Микола Бондар у післямові до книги «Стрітення» Нині працює директором Видавництва "Поезія України" та заступником директора Видавничого Дому "Моя Вінниччина". Автор поетичних книг "Прямовисний вітер", "Пісні ніжного волоцюги", "...й камінь стара латинь, й лісів слов'янська в'язь", "Птах безодні. 100 поезій про кохання", "...і знову всеосяжний, вседостуний світ пахне, як розрізаний кавун", "Там-туди", "Татуювання коня", "Це ми, Господи!" (у співавторстві) та інших, книг публіцистики "Анкета для Господа Бога", "Другий "крик з могили", почутий і записаний Михайлом Каменюком у Вінниці", як уповноважений російським письменником-дисидентом Володимиром Войновичем по Україні - перекладач усіх романів В.Войновича українською. Заслужений працівник культури України.

Кан Юлія

Київщина

Психологічний роман, Сучасна проза, Фентезі, Жіночий роман

Творчій псевдонім Юлія Кан, народилась в Україні, у місті Донецьку. З дитинства цікавилась літературою, історією, відвідувала археологічні розкопки. У 2002 закінчила Донецький Національний Університет за спеціальністю Всесвітня історія, у тому ж році вступила до аспірантури. Деякий час працювала викладачем у школі для обдарованих дітей. Після закінчення аспірантури почала бізнес кар’єру у сфері продажів і дизайну інтер’єрів. У 2003 році переїхала до Києва де отримала освіту MBA. З 2005 по 2011 роки працювала на керівних посадах у продажах та управлінні. З 2011, отримавши маркетингову освіту у Колумбійській бізнес школі і Школі Рів-Рейн, Веве (Швейцарія), обіймає керівні маркетингові посади у міжнародних корпораціях. Вільно володіє 3-ма мовами. Перші літературні спроби зробила ще у дитинстві і юності. Багато самостійно подорожує, має широке коло творчих інтересів.

Качкар Ольга

Дніпропетровщина

Сучасна проза

Моє рідне місто- Дніпро. Освіта - Харківський авіаційний інститут. Трудова біографія - різнобарвна. Від інженера на одному із заводів у Дніпрі до районного менеджера з продажу у великій міжнародній компанії. Авторка книжок "Шлях крізь війну", "Коли сонце сходить двічі", "Там, де живуть мрії". Публікації - у літературному журналі "Indigo", літературно-мистецькому журналі "Склянка часу", "Антології сучасної новелістики та лірики - 2025", у колективній збірці за результатамт конкурсу "Тридцять", 2024 рік. Вперше спробувала себе в жанрі фентезі в закінченому, але ще не виданому романі "Таємниця світла".

Ковалів Юрій

Київщина

Сучасна поезія, Антологія Мілітарної Поезії

Професор, доктор філологічних наук, поет, лавреат Шевченківської премії. Юрій Іванович Ковалів — український літературознавець, літературний критик, поет, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився 13 квітня 1949 року в місті Біла Церква Київської області. Навчався і працював у рідному місті, зокрема на заводі «Радіокераміка». У 1967 році вступив на філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені Максима Горького, який закінчив 1971 року. Після завершення навчання викладав українську мову та літературу в школах Білоцерківського району. Згодом працював кореспондентом газети «Зірка», а у 1981 році вступив до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. У цій установі пройшов шлях від молодшого до провідного наукового співробітника, захистив кандидатську та докторську дисертації. Від 1998 року Юрій Ковалів — професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У різні роки викладав у педагогічних, лінгвістичних та гуманітарних закладах освіти, працював із майбутніми філологами, літературознавцями, аспірантами й докторантами. Як поет Юрій Ковалів друкується з 1963 року. Він є автором поетичних збірок «Трилисник», «Очима любові», «Чорний вершник». Від 1980-х років активно працює як літературний критик і дослідник української літератури. Член Національної спілки письменників України. Науковий доробок Юрія Коваліва охоплює близько двохсот публікацій, серед яких критичні статті, рецензії, огляди, монографії, навчальні видання, літературознавчі праці та енциклопедичні проєкти. Серед найвідоміших праць — «Літературна дискусія 1925—1928 років», «Українська поезія першої половини XX століття», «Празька школа»: на крутосхилах від “філософії серця” до “філософії чину”, а також двотомна «Літературознавча енциклопедія». Юрій Ковалів був упорядником, коментатором і автором передмов до низки важливих видань української літератури, зокрема творів Павла Тичини, Дмитра Фальківського, Юрія Клена, антологій української поезії. Він є співредактором і одним із ключових авторів «Літературознавчого словника-довідника», співавтором колективних монографій та навчальних видань з історії української літератури. За участь в авторському колективі навчального посібника «Історія української літератури XX століття» у 1996 році удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. У 2008 році отримав почесне звання Заслужений працівник освіти України. Юрій Ковалів також був одним із засновників Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Його діяльність поєднує наукову точність, педагогічну працю, літературну творчість і послідовне служіння українській культурі.

Когут Лілія

Вінниччина

Вірші, Дитячі пригоди та фентезі, Казки, Лірична поезія, Пізнавальна література, Сучасна поезія

Народилася і живу на Жмеринщині Вінницької області. Вірші писала ще в дитинстві, але більш активно почала писати з початком війни в 2022 році. Спочатку переважала патріотична тематика, згодом додалася лірика, вірші для дітей . Мої вірші друкувалися в багатьох колективних збірках, журналах та альманахах. Маю в доробку власні збірки віршів на ліричну та філософську тему. Та найбільша моя гордість- збірки віршиків для дітей. Найперша- для найменших читачів- "Про що співають цвіркуни " . Ще є серія дитячих книг про природу. Це пізнавально- розважальні вірші для дітей 6-10 років. А саме: " Природа- це казка", "Мандри у казковий світ дерев", "В гостях у грибному королівстві", "Таємниці фруктового саду ". Всі книги написані з любов'ю в серці.

Колесник Степан

Київщина

Художня література, Історія та Факти

Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Український публіцист, журналіст, викладач, Народився 12 лютого 1932 року, Мончинці Калинівського району Вінницької області. Степан Павлович свого часу служив на флоті, працював у Шаргородському РК ЛКСМУ Вінницької області. У 1953 році вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. По завершенні навчання працював у редакціях газет «Молодь України», «Патріот Батьківщини», «Радянська Україна», «Літературна Україна», журналів «Україна», «Новини кіноекрана», на кіностудії імені О. Довженка, у видавництві «Молодь». Із 1984 по 1999 роки Степан Колесник читав свій курс студентам факультету журналістики Київського державного (потім національного) університету ім. Тараса Шевченка. Паралельно викладав у Академії Збройних Сил України. З 1986 року — доцент факультету журналістики Київського університету. Майже сім років Степан Павлович головував у Київській організації Спілки письменників України та був секретарем Спілки письменників України. Член Національної спілки журналістів України. Був кандидатом у народні депутати України, членом Ради старійшин УНП «Собор». Немало часу в своєму житті присвятив журналістським мандрам: од зелених Карпат до сивого Паміру, від Арктики (Ямал) до Венеції, Рима, Афін, Олімпії, Відня, Будапешта… Канал УТР створив відеофільм (державне замовлення) «Історія публіциста» про Степана Колесника. Ще в студентські роки був відзначений медаллю «За освоєниє целинных земель». А в незалежній Україні Степана Колесника нагороджено орденом «За заслуги» (ІІІ та ІІ ступенів). В журналістиці ювіляра вшановано найвищим званням: «Зірка української журналістики» та нагороджено Золотою медаллю української журналістики. Окрім цього, Степан Павлович - Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка 1992 року за книгу «Обкрадені села» та Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця. До січня 2013 року Степан Колесник працював спеціальним кореспондентом газети «Сільські вісті». Степан Павлович автор творів: «Медозбір», «Яблуневі кордони», «Доброкут», «Живу після смерті», «За Десною жито половіє», «На Севере жарко», «Довга кладка через літа», «Куди пливе ескадра?», «Бунт середняків», «Обкрадені села», «Чи будемо пересівати волю». Він також автор сценаріїв документальних фільмів «Солдатські вдови» (Кінотвір демонструвався в ООН), «Ой на горі калина», «Солдат зійшов на п'єдестал».

Коновалова Юлія

Вінниччина

Художня Література, Поезія Та Драма, Історія Та Факти, Вірші

Ю́лія Вале́ріївна Конова́лова (нар. 1980, с. Дзюньків, Вінницька область) — українська письменниця, член Національної спілки письменників України (2025). Народилася 21 липня 1980 року у селі Дзюньків Погребищенського (тепер Вінницького) району на Вінниччині. Закінчила Немирівський будівельний коледж, здобула спеціальність техніка-будівельника. Працювала екскурсоводом у краєзнавчому музеї, інженером в КП «Погребищерембудпроект». Захоплюється малярством і декоративно-прикладним мистецтвом. Живе у м. Погребище. Авторка збірок лірики «Вервечка» (2021), «Мій світ із глини та любові» (2025), краєзнавчої розвідки «Вітри та дороги, допоможіть мені. Скарби рідного Надросся» (2024). Укладачка альманаху «Ой там, над Россю — дерево кохання» (2025). Друкується в періодиці, зокрема, журналі «Вінницький край». Має авторські добірки в альманахах «На олтар Перемоги» (2024), «Лірики України. Кращі вірші про кохання поетів з Вінниччини» (2026). Юлія Коновалова своєю поетичною творчістю органічно вписується в нове літературне покоління, яке нині формується в нас на очах… Вона дивує нас талановитою простотою, якоюсь особливою жіночістю поезії, швидким особистим прогресом. — Михайло Каменюк (2024)

Копоть Ірина

Житомирщина

Наукова Література

Музикознавець, педагог. Канд. мистецтвознавства (1996). Член НСКУ (1996). Закін. Харків. інститут мистецтв (1980; кл. Г. Тюменєвої) та аспірантуру при Держ. муз.-пед. інституті ім. Гнесіних (Москва, 1983; кл. Р. Ширинян). Відтоді викладала у Житомир. пед. інституті, 1995–2003— муз. училищі. Від 2003— доцент кафедри психології та культурології Житомир. агроекол. університету, водночас від 2004— старший науковий співробітник Житомир. краєзнав. музею. К.— худож. кер. камер. ансамблю ім. І. Добжинського Житомир. обл. спілки поляків України (від 2004). Наукові дослідження: оперознавство, лібретологія, муз. краєзнавство.

Кравченко Вікторія

Київщина

Казки, Дитячі пригоди та фентезі

Я, Вікторія Кравченко, дитяча письменниця, авторка книг про інклюзію та прийняття. Мій творчий шлях розпочався з особистої історії. Я мама дитини з аутизмом, і саме материнський досвід став джерелом натхнення для моєї творчості. Бажаючи краще зрозуміти світ своєї дитини, я вивчала психологію. Проте з часом зрозуміла, що найбільше хочу говорити з людьми мовою, яка зрозуміла кожному, мовою дитячої книги. Я почала писати історії, яких колись так бракувало мені самій: теплі, щирі казки про прийняття, дружбу, доброту та різноманітність. У моїх книгах оживають герої, які допомагають дітям побачити, що бути різними - це цілком природньо, а справжня сила народжується з поваги, співчуття та взаємної підтримки. Частина моїх творів народжені з реальних життєвих історій, переосмислених через світ дитячої уяви. Вони допомагають дітям і дорослим говорити про аутизм, ментальну інвалідність та інклюзію легко, без страху й упереджень. Сьогодні моя творчість - це більше, ніж книги. Це соціальна місія, спрямована на формування суспільства, у якому кожна дитина, незалежно від своїх особливостей, відчуває себе потрібною, цінною та прийнятою. Я вірю, що саме дитяча література здатна виховувати покоління, для якого повага, людяність і рівність є природними цінностями.

Крисько Олена (Тріскун)

Вінниччина

Дитяча Література, Поезія Та Драма, Художня Література, Вірші, Казки, Краєзнавча Художня Коротка Проза, Фольклорний роман

Я Тріскун Олена Володимирівна .Пишу з дитинства. В 2025 році вийшла перша книга. Зараз маю 2 книги віршів , одну прозову і одну дитячу.

Круглик Людмила

Вінниччина

Краєзнавча література

Лідія Петрівна Круглик народилася 1959 року в селі Секретарка. Навчалася у школі, згодом здобула освіту в Миколаївському училищі служби побуту. Працювала за спеціальністю, а також на різних ділянках у рідному селі. Писати вірші почала після закінчення школи. У своїй творчості звертається до тем рідного села, його людей, історичного минулого та сучасності. Разом із сином Богданом Гвоздяницею, директором сільського народного музею історії села Секретарка, упорядкувала історію села в книзі «Форпост на кордоні», яка витримала три видання. Серед читачів також мали успіх книги Лідії Круглик про Голодомор і Голокост у Секретарці, авторські збірки віршів та прози, видання для дітей, а також книги про війну. Загалом авторка видала вже майже два десятки книжок.

Кулівар Григорій

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти, Краєзнавча Література

Село моє! Дитинство й юності колиска, Куди б не завернула доля нас, Завджи відвідати й вклонитись низько Знайду я змогу в найскрутніший час, Бо знаю добре, що ніде на світі Так гарно не співають солов’ї І в холодочку під зеленим віттям З любов’ю завжди ждуть батьки мої. Г. Кулівар

Кушнір Анатолій

Вінниччина

Художня Література, Історія Та Факти

Анатолій Григорович Кушнір народився 12 травня 1949 року в селі Кривохижинці Мурованокуриловецького (нині – Могилів-Подільського) району Вінницької області. Закінчив Чернівецький державний університет імені Ю.Федьковича в 1977 році. За фахом – історик. Працював вчителем історії, директором школи та сільським головою Козлівської сільської ради Могилів-Подільського району. Автор трьох книг з історії сіл та численних публікацій на краєзнавчу та суспільно-політичну тематику.

Лагошняк Олександр

Миколаївщина

Художня література, Історичний роман, Мости, Художня Історична Проза

Автор пише на історичні теми; є книги про річкові мости

Лещенко Наталія

Київщина

Дитяча література, Пізнавальна література

Наталія Лещенко — українська художниця, ілюстраторка та письменниця. Народилася 3 квітня 1986 року в Києві. Навчалася у Київській художній школі № 5, згодом — у Київському університеті імені Бориса Грінченка. Працювала викладачкою університетського коледжу імені Бориса Грінченка та вчителькою образотворчого мистецтва в Міжнародній французькій школі. З 2013 року займається педагогічною діяльністю та ілюструванням дитячої літератури. Живе і працює у Швеції. У творчості Наталії Лещенко помітний вплив постімпресіонізму та модерну. Для ілюстрування дитячих книжок вона найчастіше використовує акварель і кольорові олівці. Співпрацює з видавництвом Стефана Недериці «Classica». Серед книжок з її ілюстраціями — «Мої перші музичні враження», «Колискова Мавки», «Чарівні історії нашого лісу», «Молдавські народні казки», «Пригоди Штанька», «Мій перший сніг», «Фантастичний світ птахів» та інші видання для дітей. Окреме місце в її доробку займає книжка «Фантастичні істоти української міфології», яку Наталія Лещенко написала й проілюструвала. Видання знайомить читачів з образами української міфології, духами, надприродними істотами та уявленнями предків про сили природи. Після початку повномасштабного вторгнення художниця створила проєкт «Жіночі обличчя війни» — серію ілюстрацій, у яких українські міста постають в образах жінок. Першою роботою стала ілюстрація, присвячена Маріуполю, далі з’явилися образи Харкова, Конотопа, Чорнобаївки, Ірпеня, Чернігова, Бучі та інших міст. За інформацією Нового каналу, ці роботи швидко поширилися в мережі, їх публікували медіа й використовували на сувенірній продукції, зокрема для ініціатив, що підтримують волонтерство та Збройні Сили України. Наталія Лещенко поєднує у своїй творчості дитячу книжкову ілюстрацію, українську міфологію, педагогічний досвід і сучасне мистецьке осмислення війни. Її роботи вирізняються увагою до образу, символіки та емоційного стану, а також прагненням говорити про українську культуру зрозуміло, яскраво й візуально переконливо.

Людва Юлія

Вінниччина

Сучасна проза

Мене звати Юлія Людва. Я пишу про людей, пам’ять, родину та українське село. Мої історії народжуються зі справжніх спогадів, дитинства, розповідей старших і простих моментів, які часто залишаються непоміченими. У моїх творах багато тепла, любові до рідної землі та віри в те, що саме звичайні люди творять найцінніші історії. Вірю, що книги мають не лише захоплювати, а й торкатися серця та залишатися з читачем надовго.

Місяць Ірина (Сяйво)

Київщина

Дитяча література, Вірші, Розвиваюча Книга З Музикою

Ірина Місяць — українська дитяча письменниця, поетеса та казкарка. Вона відома своїми добрими та повчальними казками для найменших, які часто супроводжуються віршами і навчають дітей основам музики.

Малий Петро

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Малий Петро Іванович (9 липня 1952 – 2026) народився в с.Червона Гребля Чечельницького (нині Гайсинського) району Вінницької області в колгоспній родині. Після школи закінчив механіко-математичний факультет Київського держуніверситету імені Т.Г.Шевченка. Служив в армії на офіцерських посадах. Після демобілізації працював за фахом. Вийшовши на пенсію, зайнявся краєзнавством, підготував та видав дві книги-нариси про рідні чечельницькі села Новоукраїнку та Попову Греблю, які вийшли в серії «Моя Вінниччина».

Маніленко Петро

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Народився 1947 року на Немирівщині. Закінчив з відзнакою філологічний факультет Вінницького педінституту, факультет журналістики ВПШ при ЦК Компартії України. Працював заступником редактора у районних газетах: гайсинській (Вінницької області) - «Трибуна праці», іультинській (Магаданської, що в Росії) - «Горняк Заполярья». Останніх майже 20 років був редактором газети «Бершадський край». Колектив неодноразово ставав переможцем багатьох творчих конкурсів, лише за роки незалежності «Бершадський край» двічі визнавався кращою районною газетою України. Обирався депутатом районної ради чотирьох скликань, делегатом XIX з’їзду Спілки журналістів України. Лауреат обласних журналістських премій: імені Костянтина Гришина та Володимира Орлика, «Золоте перо», «За видавничу діяльність» (двічі). Заслужений журналіст України. Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, Почесними грамо- гами облдержадміністрації та обласної ради, Державного Комітету телебачення радіомовлення України, Національної Спілки журналістів України. Після виходу на пенсію співпрацював з «Вінницькою газетою». Автор книг «Розкрилля» (у співавторстві), «Українського столу родзинка: 400 рецептів від птахокомбінату «Бершадський», «Джулинка всміхається століттям», «Веселим бути модно», «Добридень, Березівко!», «Сузір’я бершадських талантів», «Какомей Чукотка, або На краю землі», «Напружений ритм», «Незгасна зірка Василя Думанського», фотоальбома про Серединку. Почесний редактор газети «Бершадський край», почесний громадянин с. Серединки.

Мартиню́к Анато́лій

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Мартиню́к Анато́лій Іва́нович народився 9 травня 1966 року в с. Скоморошки. Член Національної спілки письменників України з 2016 року. Автор низки поетичних та публіцистичних книг. Випускник Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського (1989), Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ). Голова комісії із розвитку та реалізації програм Федерації дзюдо Вінницької області, підприємець. Проживає і працює у м. Вінниці.

Мисько Сергій (Куртор)

Миколаївщина

Творчий шлях ще не завершений аби остаточно резюмувати в такому форматі.

Муженко Віктор

Житомирщина

НОН-фікшн, Історія та Факти, Біографії та Мемуари, Воєнна проза

Віктор Муженко — український військовий діяч, генерал армії України, доктор військових наук. Народився 10 жовтня 1961 року в селі Виступовичі на Житомирщині. Пройшов шлях від командира взводу, роти й батальйону до Начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України. У різні роки служив у Збройних Силах України, виконував миротворчу місію в Іраку, обіймав командні та штабні посади, зокрема очолював 8-й армійський корпус. У 2014–2019 роках Віктор Муженко був Начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України. Саме на цей період припали перші роки російсько-української війни, розгортання бойових дій на сході України та складні процеси перебудови українського війська в умовах реальної війни. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, працював на пункті управління Генерального штабу. Віктор Муженко є авторитетним військовим фахівцем із великим практичним і стратегічним досвідом. Його тексти та публічні виступи спираються на особисту участь у ключових процесах новітньої військової історії України, досвід управління військами, аналіз бойових дій і розуміння трансформації Збройних Сил України. Серед його відзнак — орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден Данила Галицького, медаль «За бездоганну службу» та інші нагороди.

Ніколенко Дмитро

Запоріжжя

Фентезі

Дмитро Ніколенко — український автор фентезі із Запоріжжя. У його творчості сучасність переплітається з уявленнями про характерників, природні сили та приховані можливості людини, за умов їх гармонійного розвитку. За легкою пригодницькою формою він порушує теми внутрішньої стійкості, відповідальності за вибір,охорони природи та пошуку гармонії з довкіллям. Дебютний роман Дмитра «Характерники: Межа потойбіччя» народжувався у вільний від завантаження посилок на Новій Пошті час. Саме робота зародила у ньму пристрасть до письма. Там були написані його перші оповідання, що активно перемагали у конкурсах організації. Відповідно, Нова Пошта не тільки доставляє посилки, але й пробуджує таланти.

Найдич Нина (Професор)

Київщина

Дитяча література, Казки, Розвиваюча Книга З Музикою

Найдіч Ніна Митрофанівна народилася 08. 08. 1936 року, с. Забужжя, Вінницької області. Учителька, музикант і віднедавна авторка книжок для дітей. Багато років навчає дітей музиці у відомій Київській середній спеціалізованій музичній школі імені Миколи Лисенка. У мистецьких колах відома як талановитий і мудрий педагог. Авторка методичних розробок із навчання гри на фортепіано, свою систему проходження до нотного періоду виклала у збірнику "Весела методика". Досліджувала твори Й.С. Баха, Ф. Шопена, написала понад 15 наукових статей. Виховувала й навчала багатьох відомих музикантів і композиторів, серед яких і її син, знаний в Україні і закордоном академічний та джазовий піаніст Дмитро Найдич, композитори Юрій Шевченко і Сергій Зажитько та інші. У своїх казках Ніна Найдич наголошує, що в сучасному світі в гонитві за матеріальними благами має бути місце для людяності та доброти, Мистецтва і Музики. На моє прохання, вона написала спеціально для дітей 🥳, книгу, Сон Маринки, де ми знайомим дітей з симфонічним оркестром, та слухаем книгу в вигляді аудіо казки, де звучить соло кожного музичного інструмента окремо. Живе та викладає в Києві.

Огороднік Галина

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Галина Василівна Огороднік (Ганущак) народилася 3 вересня 1951 року в с. Українське Копайгородського (нині Жмеринського) району Вінницької області в родині колгоспників. У 1968 році закінчила Копайгородську середню школу, в 1972 році - Вінницький м'ясомолочний технікум. Працювала на виробництві. Знову навчалася: Київський технологічний інститут харчових технологій, спеціальність інженера-технолога молока та молочних продуктів, закінчила навчання в1980 році, на той час вже проживаючи в Києві. З 1978 року працювала в Міністерстві м'ясної та молочної промисловості, а з 2002 року - в Головному фінансовому управлінні Київської міської державної адміністрації. У 2006 році вийшла на пенсію і зайнялася краєзнавством, написавши історію рідного села Українське.

Олійник Роман

Львівщина

Художня Література, Жіночий Роман, Жахи Та Містика, Любовний Роман, Наукова Фантастика, Сучасна Проза, Фентезі, Сучасна проза

Люблю читати і писати

Охріменко Людмила

Харківщина

НОН-фікшн, Художня література, Воєнна проза, Жіночий роман, Казки, Любовний роман, Психологічний роман, Сучасна проза

Люблю писати книжки! Люди говорять, що у мене гарно виходить! Особливо люблю писати справжні історії про справжніх людей, адже ми живемо в такий час, коли відбуваються неймовірні речі які перемелюють долі, людей, стосунки - все змінюється так швидко, що заледве встигаємо осмислити!

Пікас Любов

Львівщина

Пікас Любов (Любов Дмитрівна Пікас) — відома українська поетка, прозаїкиня, авторка пісень та активна діячка культури зі Львівщини (зокрема, міста Моршин). Вона є членкинею Національної спілки письменників України (НСПУ). У літературних колах та на поетичних платформах також відома під творчим псевдонімом «Крилата». Головне про творчість та діяльність: - Проза: Авторка масштабного прозового роману «Львів. Київ. Манчестер, або "Горщик з орхідеями"», випущеного у відомій видавничій серії. Його можна знайти на книжкових платформах на кшталт Книгарня «Є» чи Yakaboo. - Поезія: Пише патріотичну, краєзнавчу та ліричну поезію. Серед її відомих збірок — «Була і буде» (що містить понад 240 поезій) та нещодавно презентована книга «Це твоя земля». - Онлайн-поезія: Свої вірші авторка активно публікує на порталі Клуб поезії, де читачі знають її під ніком Крилата.

Паталаха Всеволод

Чернігівщина

Дитяча Література, Поезія Та Драма, Художня Література, Казки, Класична Поезія, Лірична Поезія, Наукова Фантастика, Сучасна Поезія, Сучасна Проза, Фантастика, Фентезі

Автобіографія Я, Паталаха Всеволод Вікторович, 1965 р.н, народився у м. Токмак, Киргизстан. Коли мені було шість років, батьки переїхали в Україну, щоби бути ближчими до рідні. Після закінчення школи я поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1988 році. Потім працював у місті Києві по спеціальності, з 2011 року живу та працюю у Чернігівській області лікарем невідкладних станів (у СРСР ця посада називалася «Лікар «Швидкої медичної допомоги»). Писати вірші почав давненько, але виставляти їх у інтернеті лишень з 2014 року як особистий відгук на події того часу. Приблизно з 2018 року вирішив спробувати сили у прозі. Маю деякі успіхи: моя казка «Олександр Механік та країна маленьких Фей» у 2020 році зайняла перше місце у одній з номінацій на «Молодій коронації слова». Одне з моїх оповідань надрукував журнал «Дніпро». Читачам рекомендую в першу чергу ознайомитися із казкою «Оксанка у країні Зеленого принца» та фантастичним оповіданням «Кохання острова Майда». Прочитавши ці твори, вони зможуть прийняти рішення, чи варта моя творчість подальшого ознайомлення. Мої вірші можна знайти на сайті stihi.in.ua, сторінка автора Всеволод Паталаха.

Пенделя Світлана (Світлана Кравінська)

Вінниччина

Вірші, Казки, Пізнавальна література

Привіт! Я — Світлана Кравінська і я люблю писати казки і колисанки! Я родом з невеличкого села Гибалівка, Шаргородського району, що на Вінниччині. Коли була маленькою, завжди уявляла, що світ, який мене оточує — дерева, квіти, предмети, книги і все навколо — живе і має власну душу. А ще придумувала різноманітні пригодницькі історії — неймовірні і водночас цілком реальні в моїх уявленнях. Ці казки я оповідала своєму молодшому братику, а згодом, як навчилася читати і писати, стала записувати їх до свого потаємного щоденника. Змалку зростала допитливою, тому бібліотека — то було моє найулюбленіше місце, де я поринала в світ книг і пригод. Я обрала для себе професію філолога і, закінчивши Вінницький державний педагогічний університет, вирішила займатися радіожурналістикою на місцевій радіостанції. Одна з найулюбленіших моїх передач – «Вечірній дзвіночок» - п’ятихвилинна казочка перед сном для найменших слухачів. І то був своєрідний стимул - щоразу подати в ефір нову, чарівну оповідку. Казки писалися, наче з торби пиріжки висипалися. А разом з ними народжувалися й невеличкі примовлянки-колиханки. 20 з них у 2018 році увійшли до моєї першої збірочки «Колисаночки» (Вінниця: ТОВ “Твори”, 2018. Художниця - Ірина Река). Згодом, у 2020-му році, в співпраці з художницею Іриною Прокопчук світ побачила моя друга книга - “Казочки для найменшеньких” (Житомир, вид. О.Євенок, 2020). Це збірка моїх авторських тридцяти невеличких оповідок для малечі про все на світі та тридцяти вишуканих графічних ілюстрацій, які можна розфарбувати. У 2024 році друком вийшла моя третя книга - “Чарівна свічечка” ( Житомир: ТОВ “Видавничий дім “Бук-друк”). Збірка містить сорок моїх авторських казок і стільки ж малюнків ілюстраторки Ірини Прокопчук. Це сповнені любові і ніжності дивовижні історії, які навчають малюків дружити, виховують патріотизм, любов, повагу та почуття власної гідності. Цікаво, що всі мої казки і колисанки також озвучені на “Українському радіо: Вінниця” акторами Вінницького муздрамтеатру, дітьми та мною (щира дяка звукорежисерці — Оксані Кравчук). Я і досі продовжую творити. А надихають мене діти. Особливо — мої. Адже я - мама двох донечок - Марічки і Яночки та сина Степанка. Мої казки часто присвячую дітям, описуючи їхні фантастичні мандри та дивовижні пригоди. В моїх творах усе живе і має свій голос, варто лише прислухатись і... обов’язково почуєш. Тож щиро запрошую знайти час і долучитися до казки). До зустрічі!

Поліщук Жанна

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Жанна Олександрівна Поліщук — місцева краєзнавиця, колишня вчителька та вишивальниця. Ось ключові факти про неї та її діяльність: • Професійна діяльність: Працювала вчителькою української мови і літератури, а також українознавства в Погребищенському ліцеї №2. • Краєзнавство та визнання: Жанна Поліщук активно досліджує Погребищенський край. Зокрема, вона вивчала родовід графів Ржевуських та творчу спадщину фольклористки Насті Присяжнюк, займаючи призові місця на краєзнавчих конкурсах.

Поліщук Світлана (Радомир)

Київщина

Дитяча література, Вірші

Світлана Поліщук. Вчителька навчальних класів. Свого часу написала для своїх учнів спеціально віршовані твори на тему, Фрукти овочі ягоди, Явища природи та Абетка. Мені вони дуже сподобалися, та я вирішив видати книги на її вірші. Разом з інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів ім. Бориса Грінченка, ми створили прекрасні музичні книги, які мають музичне оформлення класика зі звуками Природи та додатково розмальовки... Зараз Світлана Поліщук працює у бібліотеці, та пише нову книгу, Авто Абетка...

Просцевічене Олена

Донеччина

Художня Література, Сучасна Проза, Сучасна проза

Народилася, виросла, працювала в Донецькій області. Донеччина і "східняки" - головні герої моєї творчості. Авторка "Лотової жінки. Роману мандрів" і збірки оповідань "Сіра зона"

Пус Ольга (Дубровіна Ольга)

Вінниччина

Дитяча Література, Поезія Та Драма, Художня Література, Вірші, Дитячі Пригоди Та Фентезі, Казки, Класична Поезія, Лірична Поезія, Любовний Роман, Сучасна Поезія, Сучасна Проза

Пишу для маленьких читачів💜

Пшенічна Світлана

Чернігівщина

Художня Література, Психологічний Роман, Сучасна Проза, Психологічний роман

Пишу про життя, відносини, пошук себе. Шукаю відповіді на одвічні питання разом зі своїми героями, змінююся з ними у процесі й плекаю надію, що наш сумісний досвід комусь стане у пригоді.

Ревуцький Володимир

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Ревуцький Володимир Артемович (29 вересня 1953 - 28 грудня 2024 рр.). Народився у селі Кушнирівка Волочиського району Хмельницької області. 30 років трудової біографії пов’язані з роботою в Снітківській середній школі Мурованокуриловецького району на Вінниччині, з яких 26 років на посаді директора. З 2005 по 2009 роки працював на посаді голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, був депутатом Мурованокуриловецької районної ради 2-х скликань та депутатом Снітківської сільської ради, громадським активістом. Автор книги «Снітків. Історія без акцентів». 2011, 2013, 2018 років видання, яка стала учасницею конкурсу «Найкраща книга 18-го Форуму видавців» у 2011 році В 2021 році на фестивалі Подільських громад його панорамне історико-етнографічне дослідження “Сторінки забутої історії” було визнано кращою книгою року серії “Моя Вінниччина”, за яке ВОЛОДИМИР РЕВУЦЬКИЙ отримав диплом лауреата премії імені Віктора Тимчука. Краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України. Член Спілки слов’янських письменників. Лауреат обласної премії «За досягнення в гуманітарній діяльності». Переможець Всеукраїнського конкурсу «Люби і знай Україну».

Редько Тетяна

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти, Любовний роман, Психологічний роман

Народилася 4 грудня 1965 року в с. Малі Мацевичі колишнього Старокостянтинівського району Хмельницької області. З дому Квасюків. Закінчила Новоставецьку середню школу колишнього Теофіпольського району на Хмельниччині, факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (1987) з відзнакою . Після цього — на журналістській роботі на Вінниччині, Києві. З 1991 р. співзасновниця медіахолдінгу і перший заступник головного редактора газети «33-й канал», головний редактор «Молодіжної газети Вінниччини». Має вищу військову освіту, офіцер запасу. Була депутатом Вінницької обласної ради кількох скликань. Публіцист. Авторка численних матеріалів в періодиці і белетризованого роману-саги в 4-х книгах «Журналістика покоління Х» (2025), відзначеного дипломом конкурсу «Коронація слова» (2022). Член Національної спілки журналістів України (1990), Національної спілки письменників України (2025).

Ромаш Володимир (whateley)

Львівщина

Художня Література, Жахи Та Містика, Сучасна Проза, Психологічний роман

23 y.o. Пробую передати на "папір"те, що переповнює мої думки, протягом останніх років.

Сайчук Ольга (Ольга Сайчук)

Дніпропетровщина

Сучасна проза, Фантастика

Я, Оля — авторка, для якої написання стало способом осмислити власні думки, почуття та питання, на які не завжди легко знайти відповіді в повсякденному житті. «Домівка» — моя перша книга, філософська притча про Душі, любов, пам’ять, досвід і повернення додому. Ця історія стала моїм першим кроком у літературі та початком творчого шляху, який лише розпочинається.

Сапожнікова Катерина

Вінниччина

Детектив і Трилер, Жіночий роман, Жахи та Містика, Психологічний роман, Сучасна проза

Сучасна українська письменниця з Вінниці, яка за фахом є юристкою, проте знайшла своє справжнє покликання в літературі. Вона працює переважно в жанрах Young Adult (молодіжна література), любовного роману та сучасної прози, фокусуючись на темах дорослішання, пошуку власної ідентичності та прийняття себе. Її стиль вирізняється емоційною щирістю, кінематографічною динамікою сюжету та актуальністю піднятих питань. Творчість Катерини часто має терапевтичний ефект для молодих читачів, адже вона не повчає, а веде відвертий діалог про складні життєві виклики. Серед її відомих робіт — збірка «Досить себе ховати» та повість «Паперові літачки», де авторка майстерно досліджує внутрішній світ підлітків та молодих людей, які шукають внутрішню опору в мінливому світі.

Сотніченко Лідія

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Народилась: 24 квітня 1966 року в сім’ї колгоспників в с. Бандишівка Могилів-Подільського району Вінницької області. Проживає в с. Оленівка Могилів-Подільського району Вінницької області. У 1973 році була зарахована до першого класу Бандишівської восьмирічної школи. З 1981–1983 рр. навчалася в Слободо-Шлишковецькій середній школі, де одержала атестат про середню освіту. У 1983–1984 рр. закінчила Могилів-Подільську магазин-школу, отримала спеціальність продавця. У 1986–1988 рр. навчалася у Вінницькому кооперативному технікумі. Отримала спеціальність – товарознавець непродовольчих товарів. З 1983 по 2010 роки працювала в торговельних закладах сіл Бандишівка, Оленівка. У 2010 році перейшла працювати в Оленівську сільську бібліотеку, у тому ж 2010 році вступила до Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв за спеціальністю «Бібліотечна справа» та здобула кваліфікацію фахівця з «Бібліотечної справи». За роки роботи неодноразово нагороджувалася грамотами, подяками, брала участь у різних проєктах, заходах. У 1986 році вийшла заміж в с. Оленівку за Сотніченка Григорія Михайловича, 1960 року народження, який помер у 2015 році. Син – Сотніченко Сергій Григорович, 1987 р.н., проживає в м. Вінниці, працює в Вінницькій обласній філармонії, одружений.

Степанова Людмила

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Людмила Степанова-Панасюк, педагог, поетеса, краєзнавець. Уродженка села Журавне. Нині проживає за кордоном

Стрілецька Інна

Вінниччина

Вірші, Дитячі пригоди та фентезі, Казки, Сучасна поезія

Народилася в смт Чернівці, чарівному куточку Наддністрянщини. З 2004 року працюю вчителькою початкових класів у рідному селищі та є членкинею літературно-мистецького об’єднання «Мурафські обрії». Ще з шкільних років пишу вірші, музику. Є виконавицею власних пісень. Щиро радію, коли моя поезія звучить піснею завдяки й іншим виконавцям. У творчому доробку маю дві збірки поезій – "Коли йде дощ, шукай веселку", "Незламна троянда" та дитячу книгу "Зайчик і дзеркальце". З початку війни беру участь на благодійних концертах та акціях як вокаліска, виготовляю з учнями окопні свічки та обереги для захисників України. Моє життєве кредо: «Все буде добре!».

Супрун Надія

Київщина

Класична поезія, Лірична поезія, Сучасна поезія

Надія Супрун — поетка, авторка текстів до пісень («Вільна» — Тіара; «Never Give Up», «Follow the Sun» — Markus Wutte), консультантка з психогенетики поведінки людини (ІДЕАЛ-метод Тойча), маркетологиня, перекладачка з англійської мови за фахом. Свій перший вірш «Едельвейс» написала в 12 років: «Це було як грім з ясного неба — з’явилася ідея, і слова потекли, наче річка». З того моменту творити вірші стало любов’ю усього життя авторки. Поклик творчості Надії Супрун — це надихати, любити, вірити та сподіватися; це мотивувати, радіти кожній хвилині та захоплюватися своїм життям; це посилювати свою внутрішню силу, промовляти «я можу», відкривати свої таланти та творити; це постійно вдосконалювати себе, щоб стати «ідеальним я»; це безупинно йти вперед до своєї мрії і ніколи не здаватися.

Тарасенко Олена (Оленка)

Київщина

Дитяча література, Вірші, Казки, Розвиваюча Книга З Музикою

Тарасенко Олена — маю педагогічну та психологічну освіту. З дитинства писала вірші на різні теми. Коли з'явилися власні діти, вони не хотіли слухати казки, де хтось когось з'їв. Тоді й виникла ідея написати для дітей "Добрі казки". Моя перша друкована книга з аудіоказками — "Добрі казки для Нової Доби" — надрукована у видавництві Classica С. С. Недериці. Далі вийшли ще 2 книги — "Фантастичний світ птахів" та "Фантастичний світ тварин" — з пізнавальною інформацією про птахів та тварин і звуками цих птахів та тварин.

Тетяна Катаєва

Дніпропетровщина

Дарк роман, Жіночий роман, Любовний роман, Психологічний роман, Сучасна проза

Я не чарівниця, але ви в моїх книгах навчитеся плавати в світі почуттів. Від раю до пекла і навпаки

Ткачук Олександр

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Олександр Іванович Ткачук народився 1955 року в селі Чеснівка Уланівського району (тепер Хмільницький) на Вінниччині в хліборобській родині. Навчався у Чеснівецькій початковій школі, згодом - у Лип'ятинській восьмирічці. З 1970 р. продовжив навчання у Вінницькому медичному училищі. Після закінчення працював санітарним фельдшером у Терешпільській дільничній лікарні Хмільницького району. Вищу освіту здобув у Тернопільському педагогічному інституті. 3 1976 р. почав працювати на педагогічній ниві, спочатку у Терешпільській 8-річній школі, згодом - у Кожухівській ЗСШ. Має звання Старший вчитель, Відмінник освіти України. Член Національної спілки краєзнавців України. Є автором кількох методичних посібників та книги «Кожухів події та долі». У роду Ткачуків, Балюків, Паламарчуків, Феденків, Мовчанюків є вісім кандидатів та докторів наук, 60 педагогів і 24 медики.

Тунік-Мозговенко Олена

Житомирщина

Історія та Факти, Пізнавальна література

Тунік-Мозговенко Олена Вікторівна – здобувач освіти третього освітньо-наукового рівня за спеціальністю 032 «Історія та археологія» в ЖДУ ім. Івана Франка, член НСКУ, член житомирського осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК). Автор та співавтор книг, присвячених історії українського села: «Теснівка» (2011), «Шахворостівка та навколишні землі» (2015), «Старосільці та навколишні землі» (2017), «Глибочок та Крута» (2018), «Більківці» (2019), навчального посібника «Історія рідного краю. Коростишівщина» (2023). Співупорядник 1-го випуску збірника наукових праць «Коростишівщина: погляд крізь століття» (лауреат Першої премії Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. М. Костриці (2021), лауреат Другої премії Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. М. Костриці (2017), лауреат Третьої премії Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. М. Костриці (2016), гран-прі конкурсу «Краща книга року Житомирської області» (2017). Співзасновник ГО «Коростишівське науково-краєзнавче товариство». У 2024 році вийшла друком польсько-українська книжка "Потяг у майбутнє, або доросла книга для дітей", У 2025 році видані книжка-розмальовки "Коростишів 150 років тому" та "Як жили на Поліссі 150 років тому". Того року у співавторстві з Олександрою Олійник-Поліщук видано чотирикнижжя "Коростишів з кінця XVIII до першої чверті ХХ ст" загальним обсягом 1000 сторінок.

Фацієвич Юлія

Львівщина

Сучасна проза

Журналістка, соціологиня, сучасна українська письменниця. Дебютувала в художній літературі з новелою «Сині мешти», опублікованою в антології «За нашого часу» письменницької академії «Риба». У 2025 році видала збірку новел «А я знову хочу відчути свій дім», написану на основі реальних історій російсько-української війни. У своїх творах пише про жінок — їхній побут і проблеми, мрії та досягнення. Пише про кохання, дружбу, втрати, пам'ять та дім, розповідаючи історії про людей, які вчаться знаходити себе навіть у найскладніші часи.

Цимбал Віктор

Вінниччина

Поезія Та Драма, Художня Література, Гумор І Сатира, Гумор і Сатира

Зимового ранку 12 січня 1951 року в сім’ї вчителя іноземних мов Джулинської середньої школи Бершадсь- кого раойну Вінницької області Цимбала Олексія Омеляновича та його дру¬жини Валерії Микитівни на¬родився третій син Віктор. Пройшовши стандар¬тний шлях навчання та ви-ховання радянської людини, навчався в міському ПТУ №95 м. Білозерська на Донеччині, потім служба в ракет¬них військах стратегічного призначення Забайкальсь¬кого ВО. Після служби, 1971 року, вступив до Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка на факуль¬тет журналістики, звідки наступного, 1972 року, був відрахований «за политическую близорукость и по- собничество украинским буржуазным националистам», а конкретно - за покладання квітів до пам’ятника Кобзареві 22 травня 1972 року, в день перепоховання його праху. 2015 року вийшла перша книжка поезій «Дорога до себе» відзначена літературною премією ім. Михайла Стельмаха. 2017 року побачила світ збірка сатири та гумору «Карикатури з натури». Далі були книги «Час вибирати», «Дорога до себе», «До Тараса» - зібрані посвяти Тарасу Григоровичу, твори про мову та Батьківщину, написані в різні роки. Член Національної спілки письменників України з 2024 року.

Черновецький Велв

Вінниччина

Художня література, Історія та Факти

Велв Черновецький народився і провів дитинство в єврейській громаді містечка Теплик на Вінниччині на початку ХХ століття. У зв’язку з непростими, часто трагічними обставинами чимало теплицьких євреїв стали емігрувати за кордон в роки Української революції. Так юнаком В.Черновецький опинився в 1922 році в Аргентині. За тисячі кілометрів, у чужій країні, серед чужих людей йому часто снився до болю дорогий серцю теплий Теплик. На відстані часу, на відстані географічній такі відчуття по-особливому загострюються. А водночас його навіть там лякали згадки про погроми, про смерть і плачі за безневинно вбитими євреями з його містечка. Ностальгію за рідним краєм наш земляк вирішив вилити на сторінки спогадів про своє теплицьке дитинство. В.Черновецький помер в 1971 році.

Чубач Ганна (Легенда)

Київщина

Дитяча література, Вірші

Ганна Танасівна Чубач (6 січня 1941 — 19 лютого 2019) — відома українська поетеса та дитяча письменниця, заслужена діяч мистецтв України. Вона народилася в селі Плоске на Вінниччині в хліборобській родині. Авторка понад 40 книг поезій для дорослих та дітей.Спеціалізувалася на дитячій літературі, створюючи пізнавальні та розвиваючі вірші для малечі.Багато її віршів стали популярними піснями.Отримала звання Заслужений діяч мистецтв України (2001 рік) та орден «За заслуги» III ступеня.Була лауреаткою премій імені Павла Усенка та імені Марусі Чурай.

Шпаківський Віталій

Житомирщина

Історія та Факти, Наука і Технології

Народився 1986 року в селі Гадзинка Житомирського району Житомирської області.

Янцелевіч Олеся (Райдуга)

Київщина

Дитяча література, Вірші, Казки, Розвиваюча Книга З Музикою

Янцелевич Олеся – літературознавиця, завершила аспірантуру КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Публіцистичні і художні тексти друкувалися в онлайн-журналі «Читай», онлайн-виданні «Тиктор медіа», в часописі «Українська і польська література «Посестри», на «Буквоїді», перші книжки – це «Юні мандрівники» й «Особлива Орися» видавництва Classica С. С. Недериці. Наразі працюю вчителькою української мови в Канаді, місто Кітченер та відкрила власний українсько-канадський дитячий садочок Alisiia’s friends. Маю свій ютюб-канал, очікую виходу книжки «А що скаже Левчик?» від видавництва «Богдан» (буктрейлер: https://youtu.be/ExNS7M3txrs?si=g9QEOYiG0-IaPL95).