Книги автора
Сент-Міклош Форт
«Ця книжка заслужила бути самостійною – окремим романом. Вона має стосунок до трилогії "Горра або протест", адже містить в собі третю сюжетну лінію та четверту, окрім двох основних трилогії. Дві перші – отримають заслужену кульмінацію. Третя – про блудного батька, також. Четверта, – про ще одну доньку, котра востаннє бачила тата у шість років, стане зав’язкою для інших книжок… А відтак, вона додає вогню та емоцій до розв’язки та епілогу трилогії. Діти мають право на щасливе дитинство! Адже вони, на жаль, не мають права на вибір своїх батьків!». Отож, третій том про БАТЬКІВ – одного, другого, третього: відображаються три покоління різних людей. Символічно починається з прологу про 6-річну дівчинку Олену, яка проводить час із батьком на фестивалі у одному із замків Закарпаття: описується реконструкція лицарських боїв доби середньовіччя, що є традиційним щорічним святом у Чинадієвському замку (стара назва «Сент-Міклош»). Це була її остання зустріч з ним та останні слова: «… - А все ж… якби тато був лікарем… він би мене не насварив…». Пролог залишив багато запитань та одразу показав цінну зав’язку для сюжету з попередніх двох книжок трилогії. Звідси ми дізнаЄмося, що в одного з єдинокровний братів є сім’я в Україні. Закарпатський замок у Чинадієво доволі таємничий, це історична пам’ятка по ту сторону Карпат, що була під угорською короною від середньовіччя до кінця ХІХ століття. До речі, ім’я одного з головних персонажів, Міклош – угорського походження. У нашому словнику імен є відповідник – Микола. Для головної героїні, на псевдо Горра (1 том), усе в Румунії символічне. Тож доля тішить її другою знаковою зустріччю з тим самим чоловіком, що й у пролозі до 2 тому трилогії (пастух, що шукав свою отару овець в Карпатах на лінії державного кордону України та Румунії. Яна допомогла йому аби той не сплатив штрафу за порушення з наступною депортацією). Розв’язка сюжету не забариться з акцентом на батькові: тільки не її, а Космою – блудним батьком двох єдинокровних братів. Кульмінація розставляє всі крапки над «і» та боляче вражає Аурела Косму – його емоційна зустріч із синами могла стати останньою, якби не вчасно надана допомога. Третьою ключовою зустріччю стає візит до батька головної героїні (Яни). Описується зустріч двох очільників тієї ж держслужби – зі сторони України та зі сторони Румунії. Дві схожі посади – різні покоління – це зустріч одного із єдинокровний братів (Міклош) та батька головної героїні (Віктор Яровий). Але ж як без порівняння – без СЕНТЕНЦІЙ та традиційної філософії трилогії? По при всіх цих татів – окрема роль у книгах відводиться КОДЕКСУ НАСТАВНИКА, якого дотримуються усі. Старший чоловік, Еван, керуючий історичною будівлею, має одну з найвищих спортивних гірських посад в країні: він буквально вирішує все, в тому числі і складну бюрократію. Ті з українців, котрі залишилися в силу своїх травм під наглядом парамедиків через неможливість самостійно пересуватися, стикаються з нечуваною субординацією: психологічний тиск та складний кодекс правил, якого треба дотримуватися у цій локації. Це все стає схожим на ідеологію, яка пронизує весь мозок – і бунтувати чи протестувати стає просто неможливо. Втім, офіційно, як і сама трилогія, завершується «епоха» бунтів та протестів: внутрішніх, командних, психологічних. Розставляються пріоритети: хтось згадує про значущість свого батька, який має також високу посаду в Україні; хтось нарешті подорослішав; хтось усвідомив більше, ніж те, що дає екстрим. Героїзм нівелювався до рівня конструктивізму та поміркованості. По черзі українські мандрівники завершують свою подорож та повертаються додому в Україну. ЕПІЛОГ вносить завершальну ноту у книзі про складний патріархат. Зображується ЗУСТРІЧ двох ДОНЬОК уже в дорослому віці – натепер: без батьків, без чоловіків, без друзів. Чинадіївський замок, – закарпатська фортеця, – з однойменною старою назвою перегукується з іменем і командира-парамедика-рятувальника з найвищого хребта, і одного з синів, і чийогось рідного дядька, невипадково: «Сент-Міклош форт» та Міклош Родзальські… Двоє дівчат українок в одній із зал замку стоять та дивляться одна на одну… Чи то румунське походження однієї з них, чи то інтуїція, що хтось може втамувати біль розлуки, чи то різні покоління?.. І чим вони можуть допомогти одна одній? Залишається ВІДКРИТИМ ПИТАННЯМ ДЛЯ НАСТУПНОЇ КНИГИ… У романі чудові описи, нові локації та динаміка подій з сильними емоціями і враженнями! Сент-Міклош – це замок кохання. Під покровом святого Миколая (Міклоша). Трилогія залишила за собою право зробити відкритою кінцівку: любовний трикутник набув нарешті чіткої форми – але ж у парі мають залишитися лише двоє закоханих?
Палтіну
Друга книжка трилогії отримала однойменну назву від піку Палтіну найвищого хребта країни, розташованого в його центральній частині, а найвищий тунель на висоті понад 2000 м. над р.м. пронизує цей пік, з’єднуючи собою історичні регіони Трансільванію та Валахію, два жудці-повіти, південь та північ Румунії. У романі гірська автентика та символізм могутності гір присутні практично весь час, створюють фон та контраст людським можливостям у порівняні з силою природи. Під тієї ж назвою, невипадково, зображується, як центральна сцена подій, одна із президентських резиденцій старого режиму минулого століття, а тепер готель «Палтіну», де й відбуваються ключові події книжки (локація цирк Биля (льодовикове озеро) під стіною хребта Фегераш). «Палтіну» стає лакмусовим папірцем для всіх українських душ, зібраних під румунським небом. Екзистенція постає магнітом – центром, навколо якого обертаються події. Тут же й відбувається зав’язка любовного трикутника, кульмінація правди (роль батька для головної персонажки) і звісно розвиток подій для подальшої розв’язки. Власне, «батько» тут сильно контрастує з «наставником», котрому, як керуючому резиденції, всі поклоняються за його ж кодексом. Поняття арбітражу і субординації у жорстоких природніх умовах морозу, снігу та висоти в горах взагалі не підлягає осуду, а тим паче протесту. Тож протест (як центральний образ трилогії) повільно нівелюється, і бунт стає абсурдним, а право «статусу-кво» чи то «вето» навіть не розглядаються. ТА ДО ЧОГО Ж ТОДІ АПЕЛЮВАТИ? Але тут звучить слово «БАТЬКО» – з великої літери. Українка, яка не побоялася сказати про це вголос, – озвучує ім’я свого рідного тата, адже він її СПРАВЖНІЙ АВТОРИТЕТ! А відтак, викликає цілий ряд трансформацій – ця правда несе в собі потужну силу і знаходить відлуння у гарячих серцях уже румун з українським корінням, в яких є також спільний батько, що втратив у них роль авторитету, підмінившись кодексом наставника – керуючого. У романі багато емоцій, сильних і заворожуючих, палких, пристрасних, живих і справжніх. Вони нагадують нам, що наше коріння і наш внутрішній голос – це той ІМПЕРАТИВ, який не може заглушити жодний режим, кодекс чи наставник. Це дуже сильні речі, які Румунія, як держава, вже відкрила для себе одного разу, здобувши свою ментальну і політичну незалежність, об’єднавшись. Так що це може бути повчально й для України! Адже держава міцна зсередини силою духу і правди її народу. Ми, українці, знаємо, що внутрішній імператив людини тримається на історичному наративі, але «Палтіну» розвіює міф про силу ідеології, натомість ставить те, до чого ми апелюємо екзистенційно, коли вже зовсім страшно, коли не вдома, – це сила волі і наші справжні батьки. У книзі на противагу ставляться фізична слабкість та сила духу, гнів та пристрасть, правила і правда, «піднебесна» країни у вигляді найвищого хребта і будівлі держслужби порятунку, природа і люди. Вони змагаються, а перемагає те, що найсильніше. Книжка «Палтіну» стане повчальною і для простого туриста, і для спортсмена-професіонала. Усе по-справжньому. Це не фентезі – це пригодницький реалізм з елементами драми та життєвої романтики. Водночас, книжка художня, драматична з динамічним сюжетом представлена читачу для максимуму емоцій та відчуттів, адже це не спортивна методичка, а глибока життєва драма!».
Марамуреш
Перша книжка трилогії "Горра або Протест" від львівської письменниці – це захоплююча подорож у світ карпатських пригод. "Марамуреш" – справжній трансільванський пригодницький триллер. Карпатська сага розкриває таємниці Марамуреського краю через призму містичних пригод та етнічних особливостей трансільванських воріт. Ідеально підійде для любителів української сучасної прози та пригодницької літератури. Сюжет трилогії гострий, живий, насичений сентеціями волі, сили духу, свободи, романтики. Глибина відчуттів та почуттів веде до катарсису, ставлячи ребром цінність життя, комунікації, дружби, сімейних цінностей, гірського спорту та роботи гірських служб. Центральна тема: вибір, кодекс, команда. Локації: Трансільванія, Фегераш, Поляни (гуцульська Мармарощина, повіт Марамуреш). Літературна та етнографічна цінність: гуцульські та місцеві діалекти, карпатська сільська автентика Марамурешу. Навантаженість говіркою для читача мінімальна: діалект лише на початку першої книжки, а далі не часто зустрічається. Сюжет: велика кількість персонажів. Роль автора: мінімальна, ненав'язлива. Сюжет розкривають персонажі. Сюжет динамічний, не фрагментарний, дві паралельні лінії ведуть до розкриття змісту, емоційний зв’язок гарантовано – глибокі діалоги, описи природи та її могутності, любовний трикутник – у захоплюючій трансформації. Ключові питання: «Якщо нівелювати протест, до чого ж тоді апелювати? Що таке внутрішній імператив людини?». Художня цінність: стик різних літературних жанрів у трилогії для розкриття драматичного сюжету, якісна подача емоційного катарсису для великої кількості персонажів. Нагороди: Лауреат державної літературної премії імені Богдана Лепкого у 2024 році (художня проза).